Перейти до вмісту

Охріменко Аїда Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Охріменко Аїда Степанівна
Народилася3 липня 1929(1929-07-03)
Москва, СРСР
Померла18 травня 2009(2009-05-18) (79 років)
Львів, Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьскульпторка
Alma materЛьвівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1954)
ВчителіСевера Іван Васильович і Кронгауз Герман Ліпманович
ЧленствоСпілка радянських художників України
У шлюбі зПилєв Олександр Павлович

Аїда Степанівна Охрі́менко (3 липня 1929, Москва — 18 травня 2009, Львів) — українська скульпторка; член Спілки радянських художників України з 1965 року. Дружина скульптора Олександра Пилєва, сестра художниці Олени Охримик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 3 липня 1929 року у місті Москві (нині Росія). 1954 року закінчила відділ монументальної скульптури Львівського державного інституту декоративного і прикладного мистецтва, де навчалася, зокрема, у Івана Севери, Германа Кронгауза. Дипломна робота — жіноча фігура (керівник: Іван Севера; оцінка — задовільно)[1].

Проживала у Львові на вулиці Дем'яна Бєдного, № 11 квартира № 3 та у будинку на вулиці Архипенка, № 32, квартира № 10[2]. Померла у Львові 18 травня 2009 року. Похована у Львові на полі № 46 Личаківського цвинтаря.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала в галузях станкової і монументальної скульптури. Серед робіт:

станкові роботи
  • «Трудівниця» (1956);
  • «Голова піонерки-відмінниці» (1956, гіпс);
  • «Доярка» (1956, штучний камінь);
  • «Урожай» (1959);
  • «Достаток» (1960);
  • «Наймичка» (1961);
  • «Чумак в дорозі» (1961, співавтор Олександр Пилєв);
  • «Ленін-гімназист» (1964, гіпс);
  • «Єднання» (1964);
  • «Марічка» (1965);
  • «Чекання» (1965);
  • «Урожай» (1967, кований алюміній, 50×51×46)[3];
  • «Стиглий колос» (1967, литий алюміній);
  • «Колгоспниця» (1970–1980-ті);
  • «Чоловічий портрет» (1971);
  • «Партизанка Г. Борисенко» (1975, тонований гіпс, 50×38×38)[4];
  • «Хліб» (1977, тонований гіпс, 98×57×55)[5];
  • «Портрет К. П. Пильо» (1982, тонований гіпс, 48×28×30)[6].
монументальні роботи
Пам'ятник Ярославові Галану.

Від 1957 року брала участь в обласних та республіканських виставках[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Львівська національна академія мистецтв. Кафедра монументально-декоративної скульптури. Випускники кафедри. 1954.
  2. Охрименко Аїда Степанівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 110.
  3. Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 26.
  4. Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 28.
  5. а б Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 52.
  6. Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.
  7. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 47.
  8. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 258. — ISBN 5-7705-0178-2.
  9. Памятники истории… — С. 71.
  10. Памятники истории… — С. 321.

Література

[ред. | ред. код]