Перейти до вмісту

Очиток альпійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Очиток альпійський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолистові (Crassulaceae)
Рід: Очиток (Sedum)
Вид:
S. alpestre
Біноміальна назва
Sedum alpestre
Vill., 1779

Очиток альпійський[1] (Sedum alpestre) — вид квіткових рослин з родини товстолистових (Crassulaceae).

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Це багаторічні трав'яні рослини 2–10 см заввишки (квіткові пагони), голі, зелені, густо облистнені. Стебла часто з червоним відтінком, дугоподібно підіймаються вгору, є 1–2 рази розгалужені; є численні безплідні пагони значно коротші. Головний корінь ± розвинений, на додаток до численних тонких коренів. Листки (2)4–5.5 у довжину, зворотнояйцеподібні до лопатчастих, найширші у верхній частині, тупі, від зеленуватих до червонуватих. Суцвіття короткі, щільні, (1)3–5(7)-квіткові. Квітки 5-складні, на коротких ніжках. Чашолистки 2–3 мм. Пелюстки 3–4 мм, ледве довші за чашолистки, слабо-жовті, часто плямисті з червонуватими лініями. Тичинок 10; жовті пиляки. Плоди з двома бічними стулками, темно-червоного кольору. Насіння 0.6–0.7 × ≈ 0.3 мм, трохи блискуче, блідо-коричневе. 2n=16[2][3][4][5][6].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширення: Європа й Туреччина[7][8].

В Україні вид росте на скелястих місцях, біля гірських потоків – у Карпатах[2]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Sedum alpestre // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 153.
  3. Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 229. (англ.)
  4. Flora Vascular. Процитовано 16.01.2023. (ісп.)
  5. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 16.01.2023. (нім.)
  6. botany.cz. Процитовано 16.01.2023. (чеськ.)
  7. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 16.01.2023. (англ.)
  8. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 16.01.2023. (англ.)