50 гривень
50 гривень | |
---|---|
Країна | Україна |
Вартість | 50 ₴ |
Висота | 72 мм |
Ширина | 136 мм |
Елементи захисту | захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка |
Тип паперу | спеціальний тонований, льон |
Роки друку | 1992—досі (всі серії) |
Лицьова сторона | |
Дизайн | Михайло Грушевський |
Рік дизайну | 2019 |
Зворотна сторона | |
Дизайн | Будинок Української Центральної Ради (Педагогічний музей) |
Рік дизайну | 2019 |
50 гривень у Вікісховищі |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Графічний ролик-розповідь про 50 гривень на YouTube |
50 гривень — номінал банкнот і монет України, введених в обіг 2 вересня 1996 року; а також банкнот УНР, які друкувалися між 1918—1920 роками.
Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.[1] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».[1] З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].
У вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу, Верховною Радою УРСР було прийнято рішення щодо випуску банкнот-гривень[3]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[3].
Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти[4]. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою[4].
Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління 50-гривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — напочатку 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, починаючи з 2000-х років — вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[5].
2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року, тобто банкнот першого (1992 року випуску) та другого покоління (1994—2001 років випуску). З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[6][7].
Також, з 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу всіх банкнот третього покоління[8][9]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[10][11].
1918 року в Німеччині були надруковані білети Державної скарбниці — 3,6%-ві облігації в гривнях, які надійшли до України 5 серпня того року. Вони являли собою державну позику, загальна сума якої була збільшена в два рази, й вводилася в обіг з метою обслуговування грошового ринку. Відсотки по облігаціях планувалося виплачувати з 1 січня 1919 року[2]. Кожна облігація мала вісім відрізних купонів. Облігації і відрізні купони, не обмінені в Державному банку на гроші, не втрачали своєї вартості протягом 10 років (з часу надрукованої на них дати реалізації) і вживалися як тимчасові грошові сурогати[2].
Відрізні облігації мали оформлення у вигляді рамок з рослинним орнаментом, тризуб, містили пояснювальні написи, й підписи Директора Державної скарбниці та Бухгалтера[12].
1920 року Директорія Української Народної Республіки надрукувала 50-гривневі банкноти, які так і не потрапили в обіг[2]. Директорія діяла між з 14 листопада 1918-го до 10 листопада 1920 року, вона прийшла на зміну Гетьманату (Української Держави), який був повалений повстанням 14 грудня 1918 року[2]. Банкноти Директорії друкувалися у Кам'янець-Подільській фортеці та Станіславові, бо в кінці 1918-го — на початку 1919 року значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками[2].
Їхній дизайн складався з рослинного орнаменту, містив зображення тризубів, пояснювальні написи, підписи Директора Державного банку та Скарбника. На аверсі зображалися селянин і селянинка, а на реверсі — портрет Петра Дорошенка (1627—1698), Гетьмана Війська Запорозького[12].
50-гривневі банкноти зразка 1920 року | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (гривень) |
Розмір (мм) |
Основний колір | Опис | Статус | |||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | |||||
50 | 116 × 57 | Зелений і синій | Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, селянинка та селянин | Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, портрет Петра Дорошенка | Не потрапили в обіг (надруковано 1920 року) |
50-гривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Михайла Грушевського (1866—1934) — українського історика, громадського та політичного діяча, Голову Центральної Ради УНР (1917—1918); а реверс — зображення будівлі Верховної Ради України (друга серія), побудованої 1939 року, або Центральної Ради УНР (сьогодні — Київський міський будинок учителя (перша, третя та четверта серія)), побудованої 1901 року[5].
Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[5].
На сьогодні Нацбанк України випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[5]. Наявні елементи захисту на 50-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[13].
Елементи захисту |
Перше покоління |
Друге покоління |
Третє покоління |
Четверте покоління |
Пам'ятні (2011) |
Пам'ятні (2021) |
Пам'ятні (2024) |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Водяний знак | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Захисна стрічка | Ні | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Рельєфні елементи | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Суміщений малюнок | Ні | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Райдужний друк | Ні | Ні | Так | Так | Так | Так | Так |
Антисканерна сітка | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Кодоване латентне зображення | Ні | Ні | Так | Так | Так | Так | Ні |
Мікротекст | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Знак для сліпих | Ні | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Видимі захисні волокна | Так | Так | Так | Ні | Ні | Ні | Ні |
Невидимі захисні волокна | Ні | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Флуоресцентний номер | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Магнітний номер | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Прихований номінал | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Флуоресцентний друк | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Високий друк | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Орловський друк | Так | Так | Так | Так | Так | Так | Так |
Оптично-змінний елемент | Ні | Ні | Так | Так | Так | Так | Ні |
«Віконна» захисна стрічка | Ні | Так | Ні | Ні | Так | Ні | Ні |
Елемент SPARK | Так | Ні | Ні | Ні | Так | Ні | Так |
|
Зразки банкнот цієї серії були надруковані канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року, проте до обігу вони не потрапили. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр, й ще такий елемент захисту, як — латентне зображення на аверсі (ліворуч від портрету Грушевського). Авторами ескізу банкноти є художник Василь Лопата й Борис Максимов[5].
Перелік випусків 50-гривневих банкнот першого покоління | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір | Опис | Першого друку | Статус | ||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | |||||||
Вадим Гетьман |
135 × 70 | Червоний | Михайло Грушевський | Будинок Української Центральної Ради | 1992 | В обігу не були |
Банкноти цієї серії друкувалися британською фірмою «De La Rue», без вказівки дати[5]. Одними із нововведень серії стало: латентне зобрження з цифрою «50»; у товщі паперу розміщено захисну полімерну стрічку шириною 1 мм, із повторювним написом «Україна»; водяний знак у вигляді портрету Грушевського, розташований у білому полі ліворуч купюри; знак для сліпих; суміщений малюнок[5].
Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2010 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[5].
Перелік випусків 50-гривневих банкнот другого покоління | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір | Опис | Дата | |||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початку вилучення | неплатіжності | |||
Вадим Гетьман |
133 × 66 | Помаранчево-фіолетовий | Михайло Грушевський | Будівля Верховної Ради України | 2 вересня 1996 |
1 січня 2010 |
1 жовтня 2020 | |||
Віктор Ющенко |
Банкноти цієї серії друкувалися Банкнотно-монетним двором Нацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) у 2004, 2005, 2011, 2013 і 2014 роках[5]. Одними із нововведень серії стало: на аверсі, біля портрету Грушевського, з'явилося зображення його книги «Історія України-Руси» та козак на коні, а на реверсі — знову з'явилося зображення Центральної Ради УНР, оточене з обох боків фігурами селянки зі снопом та робітника, що використовував Георгій Нарбут на стогривневій банкноті 1918 року; логотип Нацбанку; водяний знак представлений, крім портрету Грушевського, цифрою номіналу; вживлена в папір захисна стрічка з написом «50 ГРН» та тризубом (була використана і у наступній серії); оптично-змінний елемент у вигляді цифри номіналу на аверсі; кодоване латентне зображення.
Банкноти ввели в обіг 2004 року. Із 1 листопада 2024 року НБУ розпочне поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналом 50 гривень третього покоління.[14]
Перелік випусків 50-гривневих банкнот третього покоління | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір | Опис | Дата | |||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початку вилучення | ||||
Сергій Тігіпко |
136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський | Будинок Української Центральної Ради | 2004 | 29 березня 2004 |
1 листопада 2024 | |||
Володимир Стельмах |
2005 | 1 грудня 2005 | ||||||||
Сергій Арбузов |
2011 | 1 червня 2011 | ||||||||
Ігор Соркін |
2013 | 1 вересня 2013 | ||||||||
Степан Кубів |
2014 | 1 серпня 2014 | ||||||||
Валерія Гонтарева |
2014 | 1 липня 2015 |
Банкноти цієї серії друкувалися у 2019 і 2021 роках. Водяні знаки були такими як і в попередній серії. Оптично-змінний елемент у вигляді двох стрічок був розташований праворуч від портрету. Кодоване латентне зображенням з номіналом було розташоване у правому боці аверсу, але у іншому вигляді[5].
У 2024 році НБУ розпочав випуск модифікованих банкнот гривні четвертого покоління, доповнивши їх дизайн гаслом «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Поступово модифіковані банкноти гривні замінюватимуть в обігу банкноти зразків 2014—2019 років, які мають ознаки зношення.[15]
Перелік випусків 50-гривневих банкнот четвертого покоління | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір | Опис | Дата | |||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | статус | ||||
Яків Смолій |
136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський | Будинок Української Центральної Ради | 2019 | 20 грудня 2019 |
В обігу | |||
Кирило Шевченко |
2021 | 21 грудня 2021 | ||||||||
Перелік випусків 50-гривневих банкнот четвертого покоління (модифікованих) | ||||||||||
Андрій Пишний |
136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський | Будинок Української Центральної Ради, гасло «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!» | 2024 | 23 серпня 2024 |
В обігу |
Пам'ятні банкноти є законними платіжними засобами нарівні із зразками звичайних випусків.
5 жовтня 2011 року введена в обіг пам'ятна 50-гривнева банкнота четвертого покоління, присвячена 20-річчю Нацбанку України. Вона відрізнялася від банкнот звичайного випуску SPARK-елементом у вигляді напису «НБУ 20 років», який при розгляданні банкноти під різними кутами напис змінює колір з золотистого на зелений. Тираж банкноти склав 1000 штук[16].
Перелік випусків 50-гривневих банкнот третього покоління | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір | Опис | Дата | ||||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | статус | |||||
Сергій Арбузов |
136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський | Будинок Української Центральної Ради | 2011 | 5 жовтня 2011 |
В обігу |
22 грудня 2021 року введена в обіг пам'ятна 50-гривнева банкнота четвертого покоління, присячена «30-річчю Незалежності України». Від банкнот звичайного випуску вона відрізнялася нанесенням на реверсі трафаретним друком спеціальною оптично-змінною фарбою офіційної символіки (айдентики) напису: «30 років Незалежності України». Вийшло 30 тисяч штук банкноти, вона має серії ЯА з номерами 0000001-0030000[17].
Перелік випусків 50-гривневих банкнот четвертого покоління | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір | Опис | Дата | ||||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | статус | |||||
Кирило Шевченко |
136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський; святкова айдентика «30 років Незалежності України» | Будинок Української Центральної Ради | 2021 | 22 грудня 2021 |
В обігу |
23 лютого 2024 року введена в обіг пам'ятна 50-гривнева банкнота з оригінальним дизайном, присвячена боротьбі України проти російських загарбників та увічненню сили духу українського народу, його стійкості, незламності та героїзму. Вийшло 300 тисяч штук банкноти, вона має серії 0000001-0300000[18][19].
Аверс містить: гасло «ЄДНІСТЬ РЯТУЄ СВІТ»; композиція, яка відображає стилізований абрис України, що асоціюється із серцем, до якого підходять судини, на фоні дівчини у військовому шоломі, яка дивиться в бік Заходу карту Європи; силует жінки; та SPARK-елемент у вигляді карти України; знак для сліпих[18].
Реверс містить: гасло «ЄДНІСТЬ — СИЛА!»; композиція зі стиснутих рук, що символізує співпрацю, взаємодопомогу, довіру та партнерство на тлі стилізованого тризуба — символу української держави[18].
Пам'ятна 50-гривнева банкнота 2024 року | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір | Опис | Дата | ||||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | статус | |||||
Андрій Пишний |
80 × 165 | Багатоколірна | Карта Європи. Тризуб. Силует жінки у шоломі | Стиснуті руки. Тризуб. | 2024 | 23 лютого 2024 |
В обігу |
Станом на 1 липня 2023 року в обігу в Україні перебувало 122,4 млн штук 50-гривневих банкнот, що складає 4,5 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[20].
З 1997 року Нацбанком карбуються пам'ятні та ювілейні 50-гривневі монети у сріблі та золоті у якості анциркулейтед, пруф, або (пруф-лайк). Першою такою монетою стала — «Оранта»[21].
Золоті монети мають ідентичні параметри: маса кожного виробу є 15,55 г при діаметрі 25 мм. Виняток становить лише монета «Оранта», вага якої становить 3,11 г при діаметрі 16 мм[22]. Тираж кожної серії становить 2000—5000 штук[21].
Назва | Тираж | Дата випуску | Аверс | Реверс |
---|---|---|---|---|
Ластівчине гніздо | 4000 | 28 травня 2008 | ||
Нестор-літописець | 5000 | 27 грудня 2006 | ||
Оранта | 2000 | 28 липня 1997 | ||
Різдво Христове | 3000 | 29 грудня 1999 | ||
Український балет | 4000 | 30 квітня 2010 | ||
Хрещення Русі | 3000 | 16 жовтня 2000 |
Срібні монети теж мають ідентичні параметри: вага кожного з виробів становить 500 г при діаметрі 85 мм. Тираж кожної з серій становить 500—1500 штук[21].
Назва | Тираж | Дата випуску | Аверс | Реверс |
---|---|---|---|---|
На честь візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія І | 1000 | 20 жовтня 2008 | ||
За твором М. В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» | 1500 | 10 серпня 2009 | ||
Острів Хортиця на Дніпрі — колиска українського козацтва | 1500 | 20 грудня 2010 | ||
20 років незалежності України | 1000 | 19 серпня 2011 | ||
1000-річчя заснування Софійського собору | 1000 | 16 вересня 2011 | ||
200 років Нікітському ботанічному саду | 1000 | 26 червня 2012 | ||
Битва за Дніпро | 1000 | 30 жовтня 2013 | ||
200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка | 1000 | 7 березня 2014 | ||
Надання Томосу про автокефалію Православної церкви України | 1000 | 22 липня 2019 | ||
До 30-річчя незалежності України | 500 | 17 серпня 2021 |
- ↑ а б 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
- ↑ а б в г д е «Грошові знаки та монети України» shron1.chtyvo.org.ua Процитовано 25 жовтня 2023
- ↑ а б Історія національної валюти України bank.gov.ua Процитовано 7 листопада 2023
- ↑ а б Лопата, сучасна українська гривня та Чернігівщина cheline.com.ua 22 березня 2024
- ↑ а б в г д е ж и к л Банкнота номіналом 50 гривень bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
- ↑ Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
- ↑ Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
- ↑ Постанова Правління НБУ від 06.08.2020 № 115 «Про поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналами 1 і 2 гривні зразків 2003—2007 років та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року» zakon.rada.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
- ↑ Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
- ↑ Національний банк України — Гривня — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
- ↑ Національний банк презентував нові обігові монети. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
- ↑ а б Каталог бумажных денежных знаков. Украинская Держава fox-notes.ru Процитовано 25 березня 2024
- ↑ Вісім питань про рівень захищеності грошей expla.bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
- ↑ Поступова заміна банкнот 50 та 200 гривень старого зразка завершить процес осучаснення банкнотно-монетного ряду гривні // Сайт НБУ, 17 жовтня 2024
- ↑ Гасло «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!» відтепер на банкнотах національної валюти // Сайт НБУ, 9 серпня 2024 р.
- ↑ Пам'ятна банкнота 50 гривень на сайті НБУ. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 29 грудня 2011.
- ↑ Витяг з рішень Правління Національного банку 506-рш від 12.10.2021. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ а б в Пам'ятна банкнота «ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!» увічнила силу духу та героїзм українців // Сайт НБУ, 23 лютого 2023 р.
- ↑ Пам'ятна банкнота номіналом 20 гривень «ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!» // Сайт НБУ, 23 лютого 2023 р.
- ↑ Готівковий обіг в Україні на 01 жовтня 2023 року bank.gov.ua Процитовано 5 листопада 2023
- ↑ а б в Пам'ятні та ювілейні монети України біметалеві з дорогоцінних металів вартість ua-coins.info Процитовано 23 березня 2023
- ↑ Монета Нестор-літописець. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 28 грудня 2011.
- Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8
- Банкноти України на сайті НБУ [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]