1000 гривень
1000 гривень | |
---|---|
Країна | Україна |
Вартість | 1000 ₴ |
Висота | 75 мм |
Ширина | 160 мм |
Елементи захисту | захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка |
Тип паперу | спеціальний тонований, льон |
Роки друку | 2019—досі |
Лицьова сторона | |
Дизайн | Володимир Вернадський |
Рік дизайну | 2019 |
Зворотна сторона | |
Дизайн | Президія НАН України |
Рік дизайну | 2019 |
1000 гривень у Вікісховищі |
1000 гривень — номінал банкнот України, що випускається в обіг Нацбанку України з 2019 року. Крім цього, ций номінал між 1918—1920 роками випускала УНР.
Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським[1]. 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.»[1]. З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].
Ідея випуску 1000-гривневих банкнот обговорювалася ще на початку 1990-х років, тоді художник Василь Лопата пропонував зобразити на портрет Митрополита Петра Могилу[3]. 2008 року Нацбанк випустив банкноту у презентаційному варіанті із зображенням Пантелеймона Куліша, без указівки номіналу[4]. Саме ця презентаційна банкнота розглядалася як один із можливих варіантів 1000-гривневої купюри 2011 року, але втілення цього в реальність так і не сталося[5]. У січні 2011-го та у листопаді 2013 років заступник голови Нацбанку України, Володимир Кротюк, зробив заяви щодо можливого введення банкнот номіналом 1000 гривень[6][7].
22 грудня 2016 про плани введення купюри номіналом 1000 гривень повідомила Голова Нацбанку, Валерія Гонтарєва. Вона запевнила, що портрета Пантелеймона Куліша на них не буде[8].
25 червня 2019 року пресслужба Нацбанку повідомила про введення купюри номіналом 1000 гривень з 25 жовтня того року. На новій банкноті зобразили портрет Володимира Вернадського[9]. Доктор філософії в економіці Андрій Зінченко висловив тезу про те, що такий номінал законодавством України не передбачений, як не передбачений і портрет Вернадського на такому номіналі, що, на його думку, дозволяє відкрити академічну дискусію про валідність купюри як законного платіжного засобу[10].
Протягом 1918 року в Берліні для УНР було видрукувано банкноти номіналом у 1000 гривень[2]. Вона мала однолітерний семизначний номер й підписи Директора Державного банку і Скарбника[11].
1918 року в Німеччині були надруковані білети Державної скарбниці — 3,6%-ві облігації в гривнях, які надійшли до України 5 серпня того року. Вони являли собою державну позику, загальна сума якої була збільшена в два рази, й вводилася в обіг з метою обслуговування грошового ринку. Відсотки по облігаціях планувалося виплачувати з 1 січня 1919 року[2]. Кожна облігація мала вісім відрізних купонів. Облігації і відрізні купони, не обмінені в Державному банку на гроші, не втрачали своєї вартості протягом 10 років (з часу надрукованої на них дати реалізації) і вживалися як тимчасові грошові сурогати[2].
Відрізні облігації мали оформлення у вигляді рамок з рослинним орнаментом, тризуб, містили пояснювальні написи, й підписи Директора Державної скарбниці та Бухгалтера[12].
1920 року Директорія Української Народної Республіки надрукувала 1000-гривневі банкноти, які так і не потрапили в обіг[2]. Директорія діяла між з 14 листопада 1918-го до 10 листопада 1920 року, вона прийшла на зміну Гетьманату (Української Держави), який був повалений повстанням 14 грудня 1918 року[2]. Банкноти Директорії друкувалися у Кам'янець-Подільській фортеці та Станіславові, бо в кінці 1918-го — на початку 1919 року значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками[2].
Їхній дизайн складався з рослинного орнаменту, містив зображення тризубів, пояснювальні написи, підписи Директора Державного банку та Скарбника. На аверсі зображалися козак і селянин, а на реверсі — портрет Богдана Хмельницького (1596—1657), Гетьмана Війська Запорозького[12].
1000-гривневі банкноти зразка 1920 року | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Розмір (мм) |
Основний колір | Опис | Статус | ||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | |||||
168 × 84 | Зелений синій помаранчевий |
Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, козак та селянин | Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, портрет Богдана Хмельницького | Не потрапили в обіг
(надруковано 1920 року) |
1000-гривневі банкноти містять на аверсі портрет Володимира Вернадського (1863—1945) — українського науковця і філософа та його слова «Я вірю у величне майбутнє України»; а реверс — зображення Будівлі Президії Національної академії наук України, заснованої 1918 року (сама будівля побудована у 1850-х роках)[13].
Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління), позначку для людей з послабленим зором у вигляді трьох крапок. Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколінь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[13].
На сьогодні Нацбанк України випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[13]. Наявні елементи захисту на 1000-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[14].
1000-гривневі банкноти мають такі елементи захисту, як: водяні знаки у вигляді портрету Володимира Вернадського та цифри «1000» поруч з ним; кодоване латентне зображення у вигляді цифри «1000» на аверсі поряд з портретом; вживлену в папір стрічку з написом «1000 ГРН» та тризубом; суміщений малюнок; орловський друк; райдужний друк; антисканерна сітка; мікротекст; невидимі захисні волокна; флуоресцентний номер; магнітний номер; прихований номінал; флуоресцентний друк; високий друк; орловський друк. Однак найбільшим нововведенням стала присутність на аверсі таких новітніх елементів захисту, як: елемент SPARK у вигляді стилізованої квітки і пера; та «віконної» захисної стрічки (частково введена в товщу паперу стрічка з яскраво вираженим кінетичним ефектом; при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки), на якій зображені цифри «1000» та символ української гривні, що виходить з товщі паперу три рази. Пам'ятні банкноти 2021 року мали аналогічні типи захисту, однак до них на аверсі було додано оптично-змінний елемент у вигляді напису «30 років Незалежності України»[13].
|
Банкноти цієї серії друкувалися у 2019, 2021 і 2023 роках Банкнотно-монетним двором Нацбанку України. Вони є найбільшими за розміром серед банкнот України[13]. Станом на жовтень 2023 року 1000 гривень є на третьому за розповсюдженістю серед інших банкнот в грошовому обігу України[15].
У 2024 році НБУ розпочав випуск модифікованих банкнот гривні четвертого покоління, доповнивши їх дизайн гаслом «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Поступово модифіковані банкноти гривні замінюватимуть в обігу банкноти зразків 2014—2019 років, які мають ознаки зношення[16].
Перелік випусків 1000-гривневих банкнот четвертого покоління | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | |||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку |
випуску | статус | ||||
Яків Смолій |
160 × 75 | Блакитний | Володимир Вернадський | Будівля Президії Національної академії наук України | 2019 | 25 жовтня 2019 |
В обігу | |||
Кирило Шевченко |
2021 | 7 грудня 2021 | ||||||||
Андрій Пишний |
2023 | 20 липня 2023 | ||||||||
Перелік випусків 1000-гривневих банкнот четвертого покоління (модифікованих) | ||||||||||
Андрій Пишний |
160 × 75 | Блакитний | Володимир Вернадський | Будівля Президії Національної академії наук України, гасло «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!» | 2024 | 8 серпня 2024 |
В обігу |
22 грудня 2021 року введена в обіг пам'ятна 1000-гривнева банкнота, присячена «30-річчю Незалежності України». Від банкнот звичайного випуску вона відрізнялася нанесенням на реверсі трафаретним друком спеціальною оптично-змінною фарбою офіційної символіки (айдентики) напису: «30 років Незалежності України». Вийшло 30 тисяч штук банкноти, вона має серії ЯА з номерами 0000001-0030000. Пам'ятні банкноти є законними платіжними засобами нарівні із зразками звичайних випусків[17].
Пам'ятна 1000-гривнева банкнота четвертого покоління 2021 року | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Підпис | Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | ||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку |
випуску | статус | |||
Кирило Шевченко |
160 × 75 | Блакитний | Володимир Вернадський; | Будівля Президії Національної академії наук України | 2021 | 22 грудня 2021 |
В обігу |
Станом на 1 квітня 2024 року в Україні в обігу перебувало 263,8 млн штук банкнот номіналом 1000 гривень, що становить 9,8% від загальної кількості банкнот усіх номіналів[15].
- ↑ а б 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
- ↑ а б в г д е ж «Грошові знаки та монети України» shron1.chtyvo.org.ua Процитовано 25 жовтня 2023
- ↑ Як мала виглядати гривня. Ескізи проектів 1990-их [Архівовано 24 березня 2015 у Wayback Machine.] Українська правда, Історична правда
- ↑ Нацбанк показав нову купюру в 1000 гривень. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
- ↑ Фейки російських ЗМІ: гривня з Гітлером, війська НАТО в Україні та «проросійський» мітинг чехів. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
- ↑ НБУ вилучить монети номіналом 1 і 2 копійки. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
- ↑ В Україні вже друкують купюри номіналом 1000 гривень?. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017.
- ↑ НБУ допускає введення купюри 1000 гривень. Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 16 січня 2017.
- ↑ Національний банк упорядковує номінальний ряд банкнот і монет гривні. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
- ↑ Андрій Зінченко: купюра в 1000 грн. Про її валідність як платіжного засобу з правової точки зору. Finance.ua (ua) . Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
- ↑ 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
- ↑ а б Каталог бумажных денежных знаков. Украинская Держава fox-notes.ru Процитовано 25 березня 2024
- ↑ а б в г д Банкнота номіналом 200 гривень bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
- ↑ Вісім питань про рівень захищеності грошей expla.bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
- ↑ а б Готівковий обіг в Україні на 01 квітня 2024 року bank.gov.ua
- ↑ Гасло «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!» відтепер на банкнотах національної валюти // Сайт НБУ, 9 серпня 2024 р.
- ↑ В Україні в обігу нові тематичні пам’ятні банкноти – CRCMedia (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
- Павло Гай-Нижник. Україна: фінанси і політика (1917–1922 рр.). — К. : Саміт-книга, 2021. — 808 с.
- Микола Гнатишак. Державні гроші України 1917–1920 років: Ілюстрований історико-іконографічний нарис. — Клівленд, 1974.
- Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8
- Історія гривні на сайті НБУ [Архівовано 21 березня 2017 у Wayback Machine.]