П'ять добрих імператорів

П'ять добрих імператорів (лат. Quinque imperatores boni) — римські імператори, які правили в 96–180 роках^[1]. Інша назва — П'ять хороших імператорів. У хронологічному порядку:

Нерва (96–98)
Траян (98–117)
Адріан (117–138)
Антонін Пій (138–161)
Марк Аврелій (161–180, його співправителем був Луцій Вер у 161–169 рр.)^[2]

Наступність в епоху «п'яти добрих імператорів» відбувалась мирним шляхом — кожен імператор мирно приймав свого наступника. Їхнє правління в першому і другому столітті вважалося золотою добою римської держави^[1].