Перейти до вмісту

П'єр Боске

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
П'єр Боске
П'єр Боске
Народження8 листопада 1810
Мон-де-Марсан, Ланди
Смерть5 лютого 1861
По
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
ПриналежністьФранція Франція
Рід військАрмія
ОсвітаПолітехнічна школа Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗванняМаршал Франції
Війни / битвиФранцузьке завоювання Алжиру, Кримська війна
Нагороди
CMNS: П'єр Боске у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

П'єр Франсуа Жозеф Боске (фр. Pierre François Joseph Bosquet; 8 листопада 1810 — 5 лютого 1861) — французький генерал армії. Служив під час французького завоювання Алжиру та в Кримській війні 1853—1856 років, повернувшись з Криму, став маршалом Франції та сенатором.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Мон-де-Марсан, Ланди. 1833 року вступив до артилерії, а через рік відправився до Алжиру. Тут він швидко став знаним не тільки завдяки своїй технічній майстерності, але й моральним якостям, необхідним для високого командування. Ставши капітаном у 1839 році, він чудово відзначився в боях під Сіді-Лахдаром та Вед-Мелахом. Незабаром йому доручили командування батальйоном місцевих тирельєрів, і 1843 року отримав подяку в загальних наказах за свою блискучу роботу проти Фліттахів.[1]

1845 року став лейтенант-полковником, а 1847 року — полковником французького лінійного полку. Наступного року керував округом Оран, де його швидке придушення повстання принесло йому подальше підвищення до звання бригадного генерала, в якому він пройшов кампанію в Кабілії, отримавши важке поранення. 1853 року повернувся до Франції після дев'ятнадцятирічної відсутності, вже генералом дивізії.[1]

Боске був серед перших, кого обрали для служби в Кримській війні, і в битві при Альмі його дивізія очолила французький наступ. Коли англо-французькі війська розпочали облогу Севастополя, корпус Боске з двох дивізій захищав їх. Звертаючись до атаки легкої бригади, Боске пробурмотів пам'ятну фразу: «Це чудово, але це не війна: це безумство».[2] Його своєчасне втручання в Інкерманській битві (5 листопада 1854 року) забезпечило перемогу союзникам. Протягом 1855 року корпус Боске займав праве крило військ, що облягали, навпроти Мамелона та Малахова. Він сам очолив свій корпус під час штурму Мамелона (7 червня), а під час генерального штурму 8 вересня командував усіма штурмовими військами. У боротьбі за Малахов отримав ще одне серйозне поранення.[1]

У 45 років Боске, який тепер був одним з найвидатніших солдатів у Європі, став сенатором і маршалом Франції, але він мав погане здоров'я і прожив лише кілька років. Нагороджений Лицарським Великим Хрестом ордена Лазні, Великим Хрестом Почесного легіону та орденом Меджида 1-го класу.[1]

  • Генерал Боске, прибл. 1850
    Генерал Боске, прибл. 1850
  • Генерал Боске (праворуч) 29 січня 1856 року
    Генерал Боске (праворуч) 29 січня 1856 року
  • Генерал Боске з своїми офіцерами, Крим, прибл. 1855
    Генерал Боске з своїми офіцерами, Крим, прибл. 1855
  • Генерал Боске на своєму коні, Баярд, Крим, прибл. 1855
    Генерал Боске на своєму коні, Баярд, Крим, прибл. 1855
  • Портрет Маршала Боске Орас Верне, прибл. 1857
    Портрет Маршала Боске Орас Верне, прибл. 1857

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г  Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
    Chisholm, Hugh, ред. (1911). Bosquet, Pierre François Joseph. // Encyclopædia Britannica (англ.). Т. 4 (вид. 11-те). Cambridge University Press. с. 287.
  2. ↑ Bent, Samuel Arthur (1887). Familiar Short Sayings of Great Men. Boston: Ticknor and Co. Процитовано 7 травня 2016. {{cite book}}: Проігноровано |website= (довідка)
  3. ↑ The London Gazette, 22 February 1856

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27єр_Боске&oldid=44549499