Перейти до вмісту

П'єр Буйоя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
П'єр Буйоя
Pierre Buyoya
П'єр Буйоя
П'єр Буйоя
Прапор
Прапор
3-й Президент Бурунді
9 вересня 1987 — 10 липня 1993 року
Попередник: Жан Батіст Багаза
Наступник: Мельхіор Нгезе Ндадайє
Прапор
Прапор
7-й Президент Бурунді
25 липня 1996 — 30 квітня 2003 року
Попередник: Сильвестр Нтібантунганья
Наступник: Дометьєн Ндайїзейє
 
Народження: 24 листопада 1949(1949-11-24)
Рутову, Руанда-Урунді[1]
Смерть: 17 грудня 2020(2020-12-17) (71 рік)
Бонней-ан-Франс, Валь-д'Уаз, Франція
Причина смерті: коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[2]
Поховання: Бамако
Національність: Тутсі
Країна:  Бурунді
Релігія: католицтво
Освіта: Особлива військова школа Сен-Сір
Партія: Союз за національний прогрес

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

П'єр Буйоя (фр. Pierre Buyoya; 24 листопада 1949, Рутову17 грудня 2020, Бонней-ан-Франс) — бурундійський військовий і державний діяч. Президент Бурунді у 19861993 та 19962003 роках.

Помер від коронавірусу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

П'єр Буйоя народився 24 листопада 1949 року в Рутову, у провінції Бурурі на півдні країни, належить до етнічної групи тутсі. У 19671982 навчався у військових навчальних закладах Бельгії, Франції, ФРН. З вересня 1984 до серпня 1987 — офіцер Генерального штабу збройних сил Бурунді.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Уряд Жана Батіста Багази розпочав антикатолицьку кампанію, що спричинило хвилю заворушень у країні. На тлі цих заворушень у вересні 1987 року майор П'єр Буйоя організував військовий переворот, проголосивши себе президентом країни. З жовтня 1987 до жовтня 1988 року також був міністром оборони. Передусім він припинив усі переслідування католицької церкви, політв'язнів почали звільнювати з в'язниць[3]. У серпні 1988 року в країні знову спалахнули масові міжетнічні сутички. Армія тутсі зуміла навести лад, але при цьому загинуло не менше 5 тисяч селян-хуту, близько 60 тисяч були змушені тікати з країни. Після цих подій Буйоя почав проводити політику національного примирення. Він призначив представника хуту прем'єр-міністром країни та включив їх до складу кабінету свого уряду. На перших демократичних президентських виборах, що відбулись 1 червня 1993, перемогу здобув представник хуту Мельхіор Нгезе Ндадайє.

Однак спокій у Бурунді так і не настав: Ндадайє був убитий у жовтні того ж року, а Сіпрієн Нтар'яміра, який замінив його, загинув в авіакатастрофі у квітні 1994. Протистояння між тутсі й хуту не припинялось. 25 липня 1996 року Буйоя очолив новий державний переворот і утримував владу в країні до 2003 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.liberation.fr/portrait/1998/03/06/pierre-buyoya-48-ans-president-tutsi-non-elu-du-burundi-a-majorite-hutue-est-recu-aujourd-hui-a-l-el_232343
  2. Burundi’s Pierre Buyoya dies from Covid-19
  3. Pierre Buyoya. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 8 грудня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]