Перейти до вмісту

П'єр Дарю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
П'єр Дарю
фр. Pierre Antoine Noël Bruno, comte Daru
фр. Pierre Daru Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився12 січня 1767(1767-01-12)[1][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Монпельє Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 вересня 1829(1829-09-05)[1][2][…] (62 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мелан-ан-Івлін Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЦвинтар Монмартр[5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавець, політик, поет, дипломат, історик, перекладач, письменник, офіцер, автор Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфранцузька література[7], дипломатія[7], Латинська література[7], історія[7] і політика[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[1][8] і латина[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникВійна другої коаліції Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоФранцузька академія (5 вересня 1829)[9], Французька академія наук, Прусська академія наук і Геттінгенська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулграф[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Національної асамблеї Франції, пер Франції[d] і seat 7 of the Académie françaised[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоNoël Darud Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіGeorges de Salverted Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAlexandrine Darud Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиНаполеон Дарю Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

П'єр-Антуан-Ноель-Матьє Брюно Дарю (фр. Pierre-Antoine-Noël-Mathieu Bruno Daru; 12 січня 1767—1829) — генерал-інтендант армії Наполеона під час походу в Росію, пер Франції, прем'єр-міністр Франції під час Ста днів.

Народився 12 січня 1767 року в Монпельє, син начальника поліції Тулузи.

У військову службу вступив в 1783 році сублейтенантом в кавалерію. Брав участь у Великій французької революції на боці повстанців, проте під час терору був заарештований. Після звільнення знову повернувся на військову службу і був секретарем військового міністра. Під час війни 1799—1800 років в Італії прибував при Наполеоні.

У 1806 році Дарю був призначений генерал-квартирмейстером французької армії в Пруссії, а в 1809 році обіймав ту саму посаду в підкореної Австрії. 23 травня 1809 року одержав графський титул і 30 червня 1811 нагороджений великим офіцерським хрестом ордена Почесного легіону. Крім того, з 1804 року Дарю мав чин державного канцлера, з 1805 року був членом Державної ради Франції і з 1806 року був членом французької Академії наук.

У кампанії 1812 року в Росії Дарю займав посаду генерал-квартирмейстера Великої армії. Після Смоленської битви він радив Наполеонові відмовитися від подальшого походу, оскільки вважав, що комунікації надмірно розтягнуті і не забезпечені і це буде дуже ускладнювати постачання армії взимку, але його доводи не були прийняті до уваги. Коли французи зайняли Москву, Дарю знову пропонував відмовитися від подальших дій, стверджуючи, що необхідно зміцнитися в Москві і зимувати в ній, стягнувши туди все проміжні магазини. Також він вважав за потрібне посилити армію за рахунок частин, що стояли в Литві. Однак і на цей раз Наполеон не послухав його порад, що призвело Велику армію до катастрофи.

У 1813 році Дарю був призначений міністром військового постачання. При першому зреченні Наполеона Дарю залишився на військовій службі і при Людовіку XVIII був генерал-квартирмейстером французької армії. Після прибуття Наполеона до Франції Дарю підтримав його повернення до влади, був призначений прем'єр-міністром і прибував при Наполеоні на всьому протязі кампанії Ста днів.

Коли Бурбони повернулися, Дарю був відсторонений від усіх займаних посад і лише в 1819 році призначений пером Франції.

Помер 5 вересня 1829 року.

Згодом ім'я Дарю було вибито на Тріумфальній арці в Парижі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ Pierre Antoine Noël Bruno Daru — ministère de la Culture.
  5. ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article301
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ а б Французька академія — 1635.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27єр_Дарю&oldid=31109254