П'єр Франсуа Тіссо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр Франсуа Тіссо
фр. Pierre-François Tissot
Народився10 березня 1768(1768-03-10)[1][4][5]
Версаль
Помер7 квітня 1854(1854-04-07)[1][2][…] (86 років)
Париж, Франція
Країна Франція
Діяльністьграмматик, історик, перекладач, журналіст, професор, біограф, поет, письменник, літературознавець
Галузьлітературознавство[6], переклад[6] і література[6]
Знання мовфранцузька[1]
ЗакладКолеж де Франс[7]
ЧленствоФранцузька академія
Посадаseat 16 of the Académie françaised

П'єр Франсуа Тіссо (1768—1854) — французький письменник, член Французької академії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Діяльний прихильник революції, він зазнав в 1795 переслідування і короткочасного ув'язнення, потім, для підтримки сім'ї, став ремісником. У 1798 був обраний депутатом. У 1810 поет Ж. Деліль обрав його своїм помічником по кафедрі латинської поезії в Колеж де Франс. По смерті Деліля в травні 1813 року Тіссо замістив його на кафедрі, яку втратив в 1821 році; революція 1830 її йому повернула.

Головні роботи

[ред. | ред. код]
  • «Études sur Virgile» (1825—30),
  • «Souvenirs du 1 prairial an III» (1799),
  • «Les trois conjurés irlandais, ou l’Ombre d’Emmet» (1854),
  • «Trophées des armées françaises» (1819),
  • «De la poésie latine» (1821),
  • «Poésies érotiques» (1826),
  • «Souvenirs historiques sur Talma» (1826),
  • «Histoire complète de la révolution française» (1833),
  • «Histoire de Napoléon» (1833),
  • «Leçons et modèles de littérature française» (1835—36),
  • «Précis d’histoire universelle» (1841).

Примітки

[ред. | ред. код]