Перейти до вмісту

ПЕГілювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

ПЕГілювання[джерело?] — це процес як ковалентного, так і нековалентного приєднання або об'єднання полімерних ланцюгів поліетиленгліколя до молекул та макроструктур, такими як лікарські засоби, терапевтичні білки та везикули — пегильовані.Jokerst, J. V.; Lobovkina, T.; Zare, R. N.; Gambhir, S. S. (2011). «Nanoparticle PEGylation for imaging and therapy». Nanomedicine. 6 (4): 715—728.[1] Цей процес досягається шляхом інкубації реакційноздатного похідного ПЕГ з молекулою-мішенню. Ковалентне кріплення ПЕГ до лікарського засобу здатне «маскувати» агент з імунної системи господаря, знижуючи імуногенність та антигенність.[2] Також, ПЕГілювання забезпечує розчинність у воді гідрофобних ліків та білків.

Даний метод має значні фармакологічні переваги. Пегадемаза великої рогатої худоби (ADAGEN), вироблена Enzon Pharmaceuticals, Inc., США, стала першим пегильованим білком, який схвалило Управління продовольства і медикаментів у березні 1990 року. Цей препарат використовується в якості альтернативи трансплантації кісткового мозку і заміни ферменту за допомогою генної терапії у випадку тяжкого комбінованого імуногенного синдрому. Після випуску даного препарату на фармацевтичному ринку з'явилася велика кількість біофармацевтиків, отриманих шляхом технології ПЕГілювання. Продаж препаратів Pegasys та Neulasta перевищили 5 мільярдів доларів у 2011 році.[3] Таким чином метод ПЕГілювання є основою багатомільярдної індустрії, що розвивається.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Knop, Katrin; Hoogenboom, Richard; Fischer, Dagmar; Schubert, Ulrich S. (20 липня 2010). Poly(ethylene glycol) in Drug Delivery: Pros and Cons as Well as Potential Alternatives. Angewandte Chemie International Edition. Т. 49, № 36. с. 6288—6308. doi:10.1002/anie.200902672. ISSN 1433-7851. Процитовано 25 червня 2019.
  2. Veronese, Francesco M; Mero, Anna (2008). The Impact of PEGylation on Biological Therapies. BioDrugs. Т. 22, № 5. с. 315—329. doi:10.2165/00063030-200822050-00004. ISSN 1173-8804. Процитовано 25 червня 2019.
  3. Roche, Alexander Ignatius. Benezit Dictionary of Artists. Oxford University Press. 31 жовтня 2011.
  4. Dickens, Jason E. (19 квітня 2010). Overview of Process Analysis and PAT. Process Analytical Technology. Chichester, UK: John Wiley & Sons, Ltd. с. 1—15. ISBN 9780470689592.