ПСО-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ПСО-1 вигляд зліва
Погляд крізь приціл ПСО-1

ПСО-1 (рос. Прицел снайперский оптический, Приціл Снайперський Оптичний) — один з основних прицілів радянського та російського снайперського озброєння. Приціл був розроблений в 1963 році спеціально для гвинтівки СВД.

Існують такі модифікації прицілу: ПСО-1, ПСО-1-1, ПСО-1М2 (ПСО-1С), ПСО-2, ПСО-3.

Характеристики прицілу

[ред. | ред. код]
  • Збільшення прицілу — 4 крат;
  • Кутове поле зору — 6 °;
  • Довжина прицілу з окуляром і блендою — 375 мм;
  • Віддалення вихідного вічка — 68 мм;
  • Діаметр вихідного вічка — 6 мм;
  • Світловий діаметр об'єктива — 24 мм;
  • Межа розширення — 12 кут. / сек;
  • Напруга живлення — 1,5 В;
  • Габаритні розміри — 337x136x72 мм;
  • Маса — 0,62 кг.

Приціл може бути встановлений на такі моделі зброї:

Приціл ПСО-1, встановлений на моделі зброї:
СВД СВДС «Вінторез» (ВСС) СВУ

Пристрій прицілу

[ред. | ред. код]

Оптичний приціл складається з механічної й оптичної частин.

Снайперський оптичний приціл ПСО-1 має такі основні частини:

  • корпус;
  • об'єктив;
  • окуляр;
  • бленду;
  • наочник;
  • маховичок зі шкалою кутів прицілювання;
  • маховичок зі шкалою бічних виправлень;
  • рукоятку;
  • світлофільтр в оправі;
  • напрямну;
  • джерело живлення;
  • лампу;
  • ковпачок.[1]

Механічна частина

[ред. | ред. код]

Механічна частина прицілу включає:

  • корпус;
  • верхній і бічний маховички;
  • пристрій висвітлення сітки прицілу;
  • висувну бленду;
  • гумовий наочник і ковпачок.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Снайперська гвинтівка Драгунова. Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 5 травня 2010.