Перейти до вмісту

Пааво Гаавікко

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пааво Гаавікко
фін. Paavo Haavikko Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфін. Paavo Juhani Haavikko Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдонімAnders Lieksman Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився25 січня 1931(1931-01-25)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гельсінкі, Фінляндія
Помер6 жовтня 2008(2008-10-06)[4][1][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (77 років)
Гельсінкі
·хвороба[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняГієтаніємі[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Фінляндія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, письменник, драматург, видавець
Мова творівфінська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1951 Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрмодерністська література Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMarja-Liisa Vartiod Редагувати інформацію у Вікіданих і Ritva Haavikkod Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

CMNS: Пааво Гаавікко у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Пааво Гаавікко (фін. Paavo Haavikko 25 січня 1931, Гельсінкі, Фінляндія6 жовтня 2008, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський поет, прозаїк, драматург.

Творчість

[ред. | ред. код]

Як поет сформувався в руслі європейського модернізму.

Особливий вплив на нього справив Томас Еліот.[9]

Гаавікко належать книги віршів «Римські вечора» (1951), «Зимовий палац» (1959), драми «Мюнгаузен» (1960), «Аудун і білий ведмідь» (1967), «Агрікола і лисиця» (1968), «Король вирушає до Франції» (1974), «Анастасія і я»(1992),«Просперо» (1995).

Автор кількох лібрето, в тому числі опери Вершник композитора Ауліса Саллінена.

Перша дружина Хаавікко Мар'я-Лііса Вартіо також була письменницею. У них було двоє дітей. Мар'я-Лііса Вартіо померла в 1966 році, і Хаавікко надовго припинив писати. 1971 року Хаавікко одружився з Рітвою Райніо.[10] З 1983 року вони жили окремо.[11]

Визнання

[ред. | ред. код]

Почесний доктор Гельсінського університету (1969).

Премія Ейно Лейно (1963), Нейштадтська літературна премія (1984). На тексти Гаавікко писали музику Ауліс Салліна, Тапані Лянсійо, Чин Інсук.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Kansallisbiografia / за ред. M. KlingeSuomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. http://www.yle.fi/news/id103711.html
  5. Akateemikko Paavo Haavikko on kuollut https://yle.fi/a/3-6114033Гельсінкі: Yle, 2008.
  6. https://www.helsinginseurakunnat.fi/material/attachments/hautausmaat/hietaniemi/w8GZkM0y7/Hietaniemen_merkittavia_vainajia.pdf
  7. BiographySampo
  8. Kansallisbiografia / за ред. M. KlingeSuomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  9. Riikonen, H.K. Haavikko, Paavo (1931 - 2008). Kansallisbiografia - The National Biography of Finland. Biografiakeskus, Suomalaisen Kirjallisuuden Seura. Процитовано 5 травня 2016.
  10. Riikonen, H.K. Haavikko, Paavo (1931 - 2008). Kansallisbiografia (фін.). Biografiakeskus, Suomalaisen Kirjallisuuden Seura. Процитовано 19 вересня 2016.
  11. Liukkonen, Petri. Paavo Haavikko (1931-2008). Authors Calendar. Kuusankoski library. Процитовано 5 травня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]