Павич
Павич | |
---|---|
Самець павича звичайного (Pavo cristatus) з розкритим хвостом | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Куроподібні (Galliformes) |
Родина: | Фазанові (Phasianidae) |
Триба: | Pavonini |
Рід: | Павич (Pavo) Linnaeus, 1758 |
Типовий вид | |
Pavo cristatus (Павич звичайний) Linnaeus, 1758
| |
Види | |
Вікісховище: Pavo |
Пави́ч (Pavo) — рід великих птахів з родини фазанових (Phasianidae) ряду куроподібних (Galliformes). Самиць павича називають павами[1]. Родом з індійського субконтинента. Розрізняють два види: павич звичайний (P. cristatus) і павич синьокрилий (P. muticus), ареали яких не перетинаються.
Один з видів павича — Pavo cristatus — одомашнений людиною.
Самці павичів відомі своїми екстравагантним оперенням та пронизливим кличем. У процесі ритуалу залицяння до самиць вони демонструють довгий «шлейф» із покривного пір'я на хвості, поцяткованого маленькими плямами-«очима». Функції складного переливчастого забарвлення і великого хвостового віяла павичів залишаються предметом наукових дискусій. Чарльз Дарвін припускав, що вони слугують для приваблення самок та розвинулися в результаті статевого відбору. Пізніше ізраїльський еволюційний біолог Амоц Захаві припустив, що ці ознаки слугували сигналами придатності самців, оскільки менш пристосованим самцям було б важко вижити з такими громіздкими та привертаючими до себе увагу рисами[2].
Подовжений хвіст павичів плоский, в той час як у більшості інших видів родини фазанових — дахоподібний. Попри довжину і розмір покривного пір'я, павичі все ще здатні до польоту, однак надають перевагу бігу.
Живуть, переважно, на землі у відкритих лісах або на оброблюваних землях, де харчуються ягодами та зерном, а також полюють на змій, ящірок і дрібних гризунів[3]. Ночують на високих деревах.
У колишніх класифікаціях родини фазанових павичів виводили в окрему підродину Pavoninae — разом з родами моналів (Lophophorus), трагопанів (Tragopan) і аргусів (Argusianus).
Розрізняють два види павичів, що належать до роду Pavo:
- Павич звичайний, або індійський (P. cristatus, Linnaeus, 1758)
- Павич синьокрилий, або зелений (P. muticus, Linnaeus, 1766)
Відносно близьким до Pavo родом є Afropavo (відомий один вид). Проте Afropavo виявляє значні відмінності від Pavo в морфології (відносно слабкий статевий диморфізм та відсутність характерного «шлейфа» хвоста у самця) і репродуктивній поведінці.
Два види пави є дуже близькими: між ними в умовах неволі часто виникає гібридний вид Pavo cristatus × muticus[4], схрещення самця індійського із самицею зеленого павича. Цей гібрид мають народну назву «сполдінг» (англ. spalding).
До другої половини XIX ст. павича чорноплечого вважали підвидом індійського (P. c. nigripennis) чи навіть самостійним видом павича[5]. Завдяки дослідженням Дарвіна було з'ясовано, що він є лише результатом мутації забарвлення павича звичайного, що виникла в процесі одомашнення і в дикому стані не відома[6]. Самці цієї форми меланістичні з чорними крилами.
Окрім цього існує біла форма павича з лейкізмом. Ця мутація надає птаху сіро-сині очі та повну відсутність забарвлення в оперенні. Строкатий павич (англ. pied peafowl) проявляє частковий лейкізм, ділянки його оперення кольорові, а інші — ні. Вони також мають сіро-сині очі.
Каріотип: всі три види мають по 76 хромосом (2n)[7]. Причому порівняння каріотипів A. congensis, P. cristatus і деяких інших курячих виявило максимальну морфологічну схожість між хромосомами звичайного та африканського павичів.
Секвенування ділянок мітохондріальної ДНК Pavo і їхнє порівняння з аналогічними послідовностями Afropavo та інших куроподібних переконливо показали тісну спорідненість африканських і азійських павичів і дозволили встановити, що дивергенції двох родів відбулася у пізньому міоцені[8].
-
Самець, заповідник дикої природи Ваянад, Керала, Індія
-
Самиця Pavo cristatus
-
Пташеня P. cristatus
-
У польоті
-
Білий павич Pavo cristatus mut. alba
-
Білий павич
-
Самець P. muticus
-
Самиця P. muticus, острів Ява
-
Два зелені павичі (Pavo muticus) б'ються, Нац. парк Балуран, Індонезія
-
Хвостове покривне пір'я P. cristatus зблизька
Вид Pavo muticus — павич синьокрилий або зелений, внесений до конвенції CITES[9].
Павичів нерідко утримують у зоопарках, у тому числі в Україні.
Павичі відображені в багатьох творах мистецтва Сходу і Заходу, в офіційній та комерційній символіці. Павичем (лат. Pavo) названо сузір'я Південної півкулі.
На розписі Андреа Мантенья зображено павича разом з купідонами. Тут цей птах символізує Джуно — богиню шлюбу. Павичів неодноразово зображав у своїх творах італійський художник-маньєрист Джузеппе Арчімбольдо. Птах зображений на картині XVII ст. «Битва павича і півня» (англ. Peacock and Cock Fighting), написана Паулем де Восом . Також павича зображав у картинах іспанський художник Антоніо Паломіно.
-
Мозаїка в церкві Kahriye-Cami, Стамбул, ~1315—1320 рр.
-
Розпис стелі Камери дельї Спозі, Андреа Мантенья, ~1465—1474 рр.
-
«Повітря» із серії «Чотири стихії», Джузеппе Арчімбольдо, ~1572 р.
-
«Битва павича з півнем», Пауль де Вос, XVII ст.
-
«Алегорія повітря», Антоніо Паломіно, ~1700 р.
Бірманський підвид яванського павича (Pavo muticus spicifer) є національним символом М'янми (з 1940 року)[10], а звичайний павич (P. cristatus) — національним символом Індії і Ірану (в останньому випадку неофіційно)[11].
Починаючи з 1956, американська телекомпанія NBC використовувала чотири варіації[en] стилізованого зображення павича як логотип.
-
Бірманський підвид зеленого павича — національний символ М'янми
-
Павич на гербі міста Серпухова Московської області
Павича зображено на обкладинці книжки «Фантастичні Історії Листопаду» 1943 року (англ. Weird Tales November), на плакаті виставки декоративного мистецтва в Нансі (1894).
-
«Фантастичні Історії Листопаду»
-
Плакат на виставці у Нансі
Часто фігуру павича використовують у топіарному мистецтві (обрізання дерева в декоративну форму) та для складення квіткових композицій.
-
Топіарне мистецтво
-
Обрізання дерева в декоративну форму
-
Павич в топіарному мистецтві
-
Квіткова композиція
- ↑ Пава // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Zahavi, Amotz (1975-09). Mate selection—A selection for a handicap. Journal of Theoretical Biology (англ.). 53 (1): 205—214. doi:10.1016/0022-5193(75)90111-3.
- ↑ William Thomas Blanford; Eugene William Oates (1889). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds. Т. 4. Taylor & Francis. с. 68–70.
- ↑ Spalding Peafowl. Peacocks UK (брит.). Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Sclater, P. L. (1860). On the black-shouldered peafowl of Latham (Pavo nigripennis). Proc. Zool. Soc. London: 221—222.
- ↑ van Grouw, Hein; Dekkers, Wim (6 березня 2023). The taxonomic history of Black-shouldered Peafowl; with Darwin's help downgraded from species to variation. Bulletin of the British Ornithologists’ Club. 143 (1). doi:10.25226/bboc.v143i1.2023.a7. ISSN 0007-1595.
- ↑ Boer, Leobert E. M. De; Van Bocxstaele, Roland (1981). Somatic Chromosomes of the Congo Peafowl (Afropavo congensis) and Their Bearing on the Species' Affinities. The Condor (англ.). 83 (3): 204—208. doi:10.2307/1367308. ISSN 0010-5422. JSTOR 1367308.
- ↑ Kimbal, Rebecca T.; Brau, Edward L.; David Ligon, J. (22 жовтня 1997). Resolution of the phylogenetic position of the Congo peafowl, Afropavo congensis: a biogeographic and evolutionary enigma. Proceedings of the Royal Society of London. Series B: Biological Sciences (англ.). 264 (1387): 1517—1523. doi:10.1098/rspb.1997.0210. ISSN 0962-8452. PMC 1688693. PMID 9364791.
- ↑ Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Понятие национальной птицы определено XII конференцией Международного совета защиты птиц (Токио, 1960). Calc.ru (рос.). 30 серпня 2006. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Див. Список національних птахів.
- Intarapat, Sittipon; Sukparangsi, Woranop; Gusev, Oleg; Sheng, Guojun (4 листопада 2023). A Bird’s-Eye View of Endangered Species Conservation: Avian Genomics and Stem Cell Approaches for Green Peafowl (Pavo muticus). Genes (англ.). 14 (11): 2040. doi:10.3390/genes14112040. ISSN 2073-4425. PMC 10671381. PMID 38002983.
- Zainal-Zahari, Z.; Mohd Tajuddin, A.; Mohd Shariff, Daim; Mohd Nawayai, Yasak (2001). Introduction of the green peafowl Pavo muticus muticus in the vicinity of Melaka Zoo, Malaysia – a preliminary observation. Journal of Wildlife and Parks (англ.). 19: 1−5.
- Scherf, Beate D. (2000). World Watch List for Domestic Animal Diversity (PDF) (англ.) (вид. третє). Food and Agriculture Organization of the United Nations. с. 12. ISBN 978-92-5-104511-4.
- Mason, Ian L., ред. (1984). Evolution of Domesticated Animals. London: Longman. с. 315—318. ISBN 978-0-582-46046-1.
- Hyams, Edward (1972). Animals in the Service of Man: 10,000 Years of Domestication (англ.). London: J.M. Dent and Sons. ISBN 978-0-460-03916-1.
- Акімушкін, І. І. (1971). Світ тварин (Розповіді про птахів) (рос.). Москва: Молодая Гвардия. с. 384.
- Sasaki, M.; Ikeuchi, T.; Makino, S. (1968-12). A feather pulp culture technique for avian chromosomes, with notes on the chromosomes of the peafowl and the ostrich. Experientia (англ.). 24 (12): 1292—1293. doi:10.1007/BF02146680. ISSN 0014-4754.
- Пава, павич // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1268-1269. — 1000 екз.
- Павлины. Велика радянська енциклопедія (рос.).
- Darwin, Charles (1875). Peacock. The Variation of Animals and Plants Under Domestication (PDF) (англ.) (вид. друге). London: John Murray. с. 305—307.
- United Peafowl Variety List. Об'єднана асоціація з розведення павичів (United Peafowl Organization) (англ.). 4 грудня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- Peterson, Alan P. (1 липня 2024). World Birds Taxonomic List: Genera and species with citations. Galliformes. Zoonomen — Zoological Nomenclature Resource (англ.).
{{cite web}}
: символ зміни рядка в|title=
на позиції 52 (довідка); символ нерозривного пробілу в|website=
на позиції 9 (довідка) - White Peacocks: All you need to know. Proto Animal (англ.). 30 березня 2021. Процитовано 13 січня 2025.
- Фазан. Зооклуб (рос.). 2005. Процитовано 13 січня 2025.