Павлович Едвард Боніфацій
| Павлович Едвард Боніфацій | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Едвард Павлович, автопортрет, полотно, 1853. | ||||
| Народження | 7 червня 1825 село рос. Тургели Віленської губернії (сьогодні Шальчинінкайський район Вільнюський повіт, Литва) | |||
| Смерть | 10 лютого 1909 (83 роки) | |||
| Львів | ||||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Країна |  | |||
| Жанр | портрет, пейзаж | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
| Діяльність | мемуарист, художник | |||
| Напрямок | перехідний від класицизму до романтизму | |||
| Вплив | Канут Русецький | |||
| Працівник | Q59256706? | |||
| Учасник | Польське повстання 1863—1864 | |||
|
| ||||
 Павлович Едвард Боніфацій у Вікісховищі | ||||
Едвард Павлович (*7 червня 1825, с. Тургелі — †10 лютого 1909, Львів) — польський мемуарист, художник і просвітник. Представник шляхетного роду герба Ясеньчик.
Дитинство провів на Новоґрудщині. Навчався у Жировичах, Слонімі та Слуцьку. У Вільнюсі отримав перші уроки малювання у Канута Русецького й Олександра Рипинського. У 1853 році закінчив Петербурзьку академію мистецтв. З 1859 викладав у Новогрудській гімназії, у 1860 році заснував самодіяльний театр, писав кореспонденції у різні газети. За участь у повстанні 1863—1864 років був засланий вглиб Росії. До 1867 року жив у центрі України — Катеринославі (нині м. Дніпро). 1867 року повернувся до Новогрудка. З 1870 року мешкав у Львові, де підготував і видав каталоги фондів музею Любомирських. Писав спогади, серед яких найбільш відомі «Wspomnienia znad Wilii i Niemna».
Помер у Львові , похований на полі № 10 Личаківського цвинтаря.
- Edward Pawłowicz [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
|
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |