Павловський Іван Григорович (міністр)

Павловський Іван Григорович
Народився	5 липня 1922(1922-07-05)  село Латиголь, тепер Сєнненського району Вітебської області, Білорусь
Помер	22 липня 2007(2007-07-22)  (85 років) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	білорус
Діяльність	економіст, політик
Alma mater	Петербурзький державний університет шляхів сполучення (1950)  і Orshan College of the Belarusian State University of Transportd (1941)
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Григорович Павловський (5 липня 1922(19220705), село Латиголь, тепер Сєнненського району Вітебської області, Білорусь — 22 липня 2007, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, залізничник, міністр шляхів сполучення СРСР. Член ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної ради СРСР 9—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (4.05.1971). Кандидат економічних наук (1969).

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1941 закінчив Оршанський технікум залізничного транспорту Білоруської РСР.

У 1941—1942 роках — черговий по станції, заступник начальника станції, інженер Надєждинського відділення руху Свердловської залізниці.

У 1942 році — курсант Свердловського піхотного училища РСЧА.

У 1942—1947 роках — начальник станцій Тур'їнські Рудники, Лісна Волчанка і Верх-Нейвинськ Свердловської залізниці; інспектор Воронезького відділення, заступник начальника станції Воронеж—2 Південно-Східної залізниці.

У 1947—1950 роках — студент Ленінградського інституту інженерів залізничного транспорту імені Образцова.

Член ВКП(б) з 1949 року.

У 1950—1953 роках — заступник начальника, начальник відділу експлуатації Челябінського відділення Південно-Уральської залізниці.

У 1953—1959 роках — начальник станції Сталінград-1 Приволзької залізниці.

У 1959—1961 роках — начальник Ртищівського відділення Приволзької залізниці.

У 1961—1967 роках — 1-й заступник начальника Приволзької залізниці.

У 1967—1972 роках — начальник Приволзької залізниці.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 травня 1971 року за видатні успіхи у виконанні завданні п'ятирічного плану перевезень і підвищення ефективності використання технічних засобів залізничного транспорту Павловському Івану Григоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1972 — 14 січня 1977 року — заступник міністра шляхів сполучення СРСР — начальник Головного управління руху.

14 січня 1977 — 29 листопада 1982 року — міністр шляхів сполучення СРСР.

У листопаді 1982 — квітні 1984 року — 1-й заступник Постійного представника СРСР у Раді економічної взаємодопомоги (РЕВ).

З квітні 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

Помер 22 липня 2007 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди і звання

• Герой Соціалістичної Праці (4.05.1971)
• орден Леніна (4.05.1971)
• орден Жовтневої Революції (2.07.1982)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (1.08.1959; 4.08.1966)
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За трудову відзнаку» (31.07.1954)
• медалі

Джерела

• Павловский Иван Григорьевич [Архівовано 30 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)