Павлов Володимир Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павлов Володимир Олексійович
Народився2 серпня 1941(1941-08-02)
місто Ашгабат Туркменської РСР, тепер Республіка Туркменістан
Помер21 жовтня 2021(2021-10-21) (80 років)
місто Київ
Похованнямісто Дніпро, Запорізьке кладовище
ГромадянствоУкраїни
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Науковий ступіньдоктор медичних наук (1993)
Вчене званняпрофесор
Знання мовросійська
ЧленствоВерховна Рада України I скликання
Партія«Блок Вілкула», Партія регіонів, КПРС
НагородиОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Володимир Олексійович Павлов (2 серпня 1941(19410802), Ашгабат21 жовтня 2021, Київ) — український діяч, заслужений лікар України, головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова, начальник управління охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Народний депутат України 1-го скликання. Кандидат медичних наук (1984), доктор медичних наук (1993), професор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині лікарів, в місті Ашхабаді, де служив польовим лікарем його батько.

У 1959—1965 роках — студент Дніпропетровського державного медичного інституту, лікар.

З 1965 року — лікар-травматолог, нейрохірург медсанчастини комбінату «Криворіжсталь» імені Леніна міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. У 1970 році був учасником ліквідації наслідків землетрусу в Республіці Перу.

Член КПРС з 1968 до 1991 року.

З 1972 року — головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова.

У 1984 році захистив кандидатську дисертацію «Шляхи підвищення ефективності реабілітації психіки хворих».

18.03.1990 року обраний народним депутатом України, 2-й тур, 47,35 % голосів, 15 претендентів. Входив до групи «Злагода - Центр», фракції «Нова Україна». Голова підкомісії Комісії ВР України з питань здоров'я людини.

У 1992—1995 роках — начальник управління охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

У 1993 році захистив докторську дисертацію «Клініко-біохімічне та експериментальне дослідження середньомолекулярних пептидів, протеолізу та деяких нейроспецифічних білків при алкоголізмі».

Член Партії регіонів. Обирався депутатом Дніпрпетровської обласної ради від Партії регіонів.

У 2010—2015 роках — заступник голови виконавчого апарату з питань супроводження реформування системи охорони здоров'я — радник голови Дніпропетровської обласної ради.

Автор (співавтор) понад 90 наукових праць, зокрема 2 монографій, 12 винаходів. Під його керівництвом збудовано та оснащено дві обласних лікарні в Дніпропетровській області — психіатричну Ігренську та обласну імені Мечникова.

Помер 21 жовтня 2021 року на 81-му році життя від інфаркту[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Понад 20 років керував лікарнею імені Мечникова: у Дніпрі помер відомий лікар. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
  2. Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
  3. Указ Президента України від 12 травня 1998 року № 460/98 «Про відзначення нагородами України працівників Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова»

Посилання

[ред. | ред. код]