Павлов Дмитро Миколайович
| Дмитро Миколайович Павлов | |||
|---|---|---|---|
| Народився | 23 лютого 1983 (41 рік) Дніпродзержинськ | ||
| Громадянство |  Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | політик, науковець | ||
| Галузь | політологія, освітня політика, державне управління | ||
| Alma mater | Національна металургійна академія України | ||
| Заклад | Західнодонбаський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом | ||
| Посада | голова Павлоградської районної ради | ||
| Нагороди |
| ||
Дмитро́ Микола́йович Па́влов (нар. 23 лютого 1983, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область) — український політик і політолог, голова Павлоградської районної ради, доктор політичних наук, віце-президент Української асоціації районних та обласних рад.
Народився 23 лютого 1983 року у місті Дніпродзержинську.
Закінчив Національну металургійну академію України (магістр економіки і підприємництва, 2005 р.).
Закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (магістр державного управління, 2011 р.).
Захистив кандидатську дисертацію на тему «Наука та освіта в умовах ринкового суспільства: соціально-філософський аналіз» (2011 р.).
У 2015 році присуджене вчене звання доцента кафедри філософії та політології[1].
У 2019 році захистив докторську дисертацію на тему «Теоретико-методологічні виміри політичної пропаганди» за спеціальністю 23.00.01 — теорія та історія політичної науки.[2]
2010—2020 роки працював заступником директора, директором Комунального закладу «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради.[3]
1 грудня 2020 року обрано головою Павлоградської районної ради VIII скликання.
28 вересня 2023 року обрано віце-президентом Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад».
Закінчив навчальну програму Української школи політичних студій (2008 р.), був учасником Summer University for Democracy of the Schools of Political Studies of the Council of Europe (Strasbourg)[4] та програми Державного департаменту США «International Visitor Leadership Program».[5][відсутнє в джерелі]
- Член правління ГО «Дніпропетровський міський комітет молодіжних організацій» (1999—2000 рр.);[джерело не вказане 1499 днів]
- Голова Ради студентів Національної металургійної академії України (2001—2004 рр.)[1] [Архівовано 7 грудня 2020 у Wayback Machine.] ;
- Очолював ряд обласних молодіжних громадських організацій, зокрема ДОМО ВМГО «Союз молоді регіонів України» (2003—2013 рр.);[джерело не вказане 1499 днів]
- Заступник голови обласної дитячої громадської організації "Асоціація дніпровських скаутів «Скіф» (з 2017 р.);[джерело не вказане 1499 днів]
- Координатор проектів ГО "Об'єднання містян «МИ-ПАВЛОГРАДЦІ» (з 2019 р.);[джерело не вказане 1499 днів]
- Начальник управління у справах сім'ї та молоді Дніпропетровської обласної державної адміністрації (2004—2005 рр.);[джерело не вказане 1499 днів]
- Перший заступник начальника управління з питань молоді та спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (2007—2009 рр.);[джерело не вказане 1499 днів]
- Депутат Дніпропетровської обласної ради V скликання, голова постійної комісії ради з питань науки, освіти, сім'ї та молоді (2006—2010 рр.);
- Позаштатний радник на громадських засадах голови Дніпропетровської обласної ради VI скликання (2010—2015 рр.);[джерело не вказане 1499 днів]
- Позаштатний радник на громадських засадах Павлоградського міського голови (2019—2020 рр.).[джерело не вказане 1499 днів]
Автор понад 50 публікацій, присвячених теорії та історії політичної пропаганди, різноманітним аспектам освітньої політики, в тому числі наукової монографії «Політична пропаганда: теорія та практика» (2018 р.), є співавтором навчального посібника «Політологія» (НМетАУ, 2013 р.), автором ряду навчально-методичних матеріалів.
- Нагороджений грамотою Верховної Ради України (2005 р.);[джерело не вказане 1499 днів]
- Лауреат премії Кабінету Міністрів України за особистий внесок молоді у розбудову України (2007 р.)[6];
- Лауреат премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування (2010 р.)[7];
- Має подяки та грамоти Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти та науки України, Міністерства праці та соціальної політики України (2004—2020 рр.);[джерело не вказане 1499 днів]
- Нагороджений Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти» (2022 р.)
- ↑ Про затвердження рішень атестаційної колегії Міністерства щодо присвоєння вчених звань [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] Наказ МОН України № 1291 від 15.12.2015 р.
- ↑ Національний репозитарій академічних текстів: Павлов Дмитро Миколайович. Національний репозитарій академічних текстів. Процитовано 11 квітня 2023.
- ↑ КЗ "ДЦСПД"ДОР" — 35607503 — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Summer University for Democracy. www.schoolsofpoliticalstudies.eu. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Home. exchanges.state.gov (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (постанова від 13 червня 2007 р. N 825). Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ Про присудження у 2010 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 25 травня 2021.
- Наукова біографія Павлова Д. М. [Архівовано 8 грудня 2020 у Wayback Machine.] Приднепровский научный центр. (рос.)
 |