Павлов Олександр Васильович

Павлов Олександр Васильович
Народження	10 (22) грудня 1880  Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	14 серпня 1937(1937-08-14) (56 років)  Москва, СРСР
Звання	комдив
Командування	27th Rifle Divisiond, 4th Rifle Corpsd і 10th Armyd
Війни / битви	Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Нагороди

Олександр Васильович Павлов (1880 — 1937) — радянський військовий діяч, комдив, жертва сталінського Великого терору — розстріляний у 1937 році.

З біографії

Зі службовців. Закінчив школу прапорщиків у 1915 році.

Брав участь у Першій світовій війні. Був поручником РІА.

У січні 1918 року виборний начальник штабу 7-ї армії (РСФРР), пізніше — Південно-Західного фронту.

В травні-вересні 1918 року командир прикордонзагону Воронезького району Південної ділянки загонів завіси, в листопаді 1918 — березні 1919 командир бригади 27-ї стрілецької дивізії, з травня по листопад начальник цієї дивізії.

За бої в травні 1919 року на р. Біла нагороджений орденом Червоного Прапора.

У грудні 1919 — червні 1920 командувач 10-ї армії (РСФРР). В серпні-грудні 1920 року начальник окремої стрілецької дивізії ВОХР, з грудня 1920 року командувач військами Тамбовської губернії. Пізніше проходив службу на командних посадах.

Зустріч командувачів Червоної армії.
Стоять: О.Павлов, М.Вікторов, Б.Шапошников, О.Векман, І.Уборевич, К.Авксентьєвський.
Сидять: Г.Базилевич, М.Левандовський, М.Тухачевський, К.Ворошилов, М.Петін, А.Корк, В.Орлов. 1927 р.

У червні 1937 року заарештований. Військовою колегією Верховного суду СРСР 14 серпня 1937 року, за звинуваченням в участі у військовій змові, засуджений до розстрілу. Вирок виконано в той же день.

Ухвалою Військової колегії від 2 червня 1956 року реабілітований посмертно.

Література

• Гражданская война и военная интервенция в СССР: Энциклопедия /Гл. ред. С. С. Хромов; Ред. кол.: Н. Н. Азовцев, Е. Г. Гимпельсон, П. А. Голуб и др. — М.: Совецкая Энциклопедия, 1987. — 720 стр., ил.