Перейти до вмісту

Антокольський Павло Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антокольський.
Антокольський Павло Григорович
рос. Па́вел Григо́рьевич Антоко́льский Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1 липня 1896(1896-07-01)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Російська імперія[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 жовтня 1978(1978-10-09)[6][1][…] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВостряковський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавець, поет, перекладач, театральний режисер, драматург, театральний критик Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботипоезія[7], переклад[7], драма[7], постановкаd[7] і театральна критикаd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЮридичний факультет Московського державного університетуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрнарис Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusпоема «Син»
ЧленствоСП СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія
CMNS: Антокольський Павло Григорович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Павло́ Григо́рович Антоко́льський (19 червня (1 липня) 1896(18960701), Петербург — 9 жовтня 1978, Москва) — російський поет і перекладач. Член КПРС з 1943. 1914 навчався на юридичному факультеті Московського університету. Був актором, режисером.

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

Друкувався з 1918, перша збірка «Вірші» (1922). Ранні поезії дещо позначені книжністю, естетством. В 1930-х писав історичні поеми, але основне місце в його творчості посідає відображення радянської дійсності.

Автор талановитої поеми «Син» (1943; Сталінська премія, 1946). Відомі також поеми «Комуністичний маніфест» (1948), «В провулку за Арбатом» (1954).

Поезії Антокольського притаманні піднесенність і глибока філософічність.

Антокольський і Україна

[ред. | ред. код]

Переклав твори Тараса Шевченка («Назар Стодоля» — разом із Корнієм Чуковським, «Кавказ»), Лесі Українки («Ізольда Білорука», «В катакомбах»), Миколи Бажана, Леоніда Первомайського та інших.

Тарасові Шевченку присвятив статті «Золотий скарб народу» («Вісті» від 29 листопада 1938), «Дар незвичайної сили» («Соціалістична Харківщина» від 9 березня 1939), а також вірш «Киевский март» (журнал «Радуга», № 3 за 1964 рік).

Виступив 1 серпня 1943 з доповіддю на вечорі в Москві з нагоди 30-річчя від дня смерті Лесі Українки. Опублікував статтю «Леся Украинка» («Литература и искусство» від 31 липня 1943).

Твори Антокольського українською мовою перекладали Микола Бажан, Леонід Первомайський, Сава Голованівський та інші. 1957 у Києві видано «Вибрані поезії» Павла Антокольського в українських перекладах.

Книги

[ред. | ред. код]
  • Испытание временем: Статьи. — Москва, 1945.
  • Избранные сочинения. — Т. 1—2. — Москва, 1956.
  • Мастерская. — Москва, 1958.
  • Собрание сочинений. — Т. 1—4. — Москва, 1971—1973.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б LIMIS
  2. ↑ а б Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 94–96. — ISBN 5-94848-245-6
  3. ↑ Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  4. ↑ Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
  5. ↑ Антокольский Павел Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антокольський_Павло_Григорович&oldid=37988077