Перейти до вмісту

Павлів Володимир Віталійович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володимир Павлів
 Сержант
Загальна інформація
Народження6 грудня 1974(1974-12-06)
Львів, Українська РСР, СРСР
Смерть24 березня 2017(2017-03-24) (42 роки)
Новоолександрівка, Попаснянський район, Луганська область, Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
ГромадянствоУкраїна Україна
Псевдо«Огоньок»
Військова служба
Роки служби
 34 ОМПБ 2015—2016
 24 ОМБр 2016—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Павлів Володимир Віталійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Павлів.

Володи́мир Віта́лійович Павлі́в (6 грудня 1974(19741206), м. Львів, Українська РСР — 24 березня 2017, с. Новоолександрівка, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовик, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивний «Огоньок».

Життєпис

[ред. | ред. код]
Пам'ятник загиблим українським воякам у селищі Новотошківське

Народився 6 грудня 1974 року у Львові. Змалку дуже любив книги, вивчав іноземні мови, малював. Закінчив Львівську середню школу № 87. У 1993—1994 роках проходив строкову службу у лавах Національної гвардії України.

Понад 10 років мешкав у Нідерландах, бував у Великій Британії, Бельгії. Згодом повернувся до Львова.

Під час російської збройної агресії проти України в травні 2015 року пішов добровольцем на фронт у складі 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина».

У грудні 2016 року вступив на військову службу за контрактом.

Сержант, гранатометник-кулеметник — командир відділення розвідувального взводу механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0998, м. Яворів.

24 березня 2017 року близько 17:00 загинув від уламкового поранення у голову внаслідок обстрілу взводного опорного пункту поблизу села Новоолександрівка Попаснянського району Луганської області[2].

Похований 28 березня на Личаківському цвинтарі, на Полі почесних поховань № 76[3][4].

Залишилися батьки, брат і сестра.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

4 липня 2018 року у Львові на фасаді СЗШ № 87 було відкрито і освячено пам'ятну таблицю випускнику школи Володимиру Павліву[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/238299-volodymyra-pavliva-pokhovaiut-zavtra-na-lychakivskomu-kladovyshchi
  2. ↑ Христина Процак (26 березня 2017). У вівторок у Львові поховають Героя, який загинув в зоні АТО. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  3. ↑ У Львові поховали атовця Володимира Павліва (фото). leopolis.news. Леополіс. 28 березня 2017. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 18 вересня 2018.
  4. ↑ Віддав життя за Батьківщину: у Львові поховали бійця АТО Володимира Павліва. zik.ua. ZIK. 28 березня 2017. Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  5. ↑ Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. ↑ Відкриття меморіальної дошки у школі. school-87.lviv.ua. СЗШ № 87 м. Львів. 11 липня 2018. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павлів_Володимир_Віталійович&oldid=43540773