Павлій Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павлій Олександр Іванович
Народився11 вересня 1939(1939-09-11)
Лозова, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Помер6 липня 2020(2020-07-06) (80 років)
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьнауковець
Alma materНаціональний фармацевтичний університет (1964)
ЗакладНФаУ
Науковий ступіньдоктор фармацевтичних наук (1991)

Олександр Іванович Павлій (11 вересня 1939, м. Лозова, Харківська область, УРСР — 6 липня 2020, м. Харків) — провізор, доктор фармацевтичних наук, професор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олександр Іванович Павлій народився 11 вересня 1939 року у місті Лозова Харківської області. 1959 року з відзнакою закінчив Харківське медичне училище. Вищу освіту здобував у Харківському фармацевтичному інституті, де 1964 року отримав диплом з відзнакою. У 1967 році захистив кандидатську дисертацію та почав працювати асистентом у Харківському фармацевтичному інституті, де у 1968—1971 роках обіймав посаду заступника декана факультету. В 1970 році отримав посаду доцента. У 1982—1986 роках працював деканом факультету з підготовки іноземних студентів. У 1986—1993 роках проректор з навчальної роботи та міжнародних зв'язків. У 1993—1996 роках перший проректором з навчальної роботи. У 1998—2005 проректором з заочної (дистанційної) форми навчання. У 1990 році захистив докторську дисертацію, 1991 році став доктором фармацевтичних наук. З 1991 отримав посаду професора кафедри фармакогнозії, з 2005—2016 професора кафедри хімії природних сполук[1].

Був нагороджений орденом «Знак пошани», знаком «Отличнику здравоохранения», відмінником охорони здоров'я СРСР, грамотами МОН, МОЗ України. Обирався депутатом Київської районної ради міста Харкова.

Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Олександр Іванович Павлій автор понад 185 наукових праць, серед яких монографії та підручник с фармакогнозії[2]. Вивчав і синтезував біологічно активні сполуки та лікарські препарати у ряді похідних дикарбонових кислот і глюкозаміну. Також шукав біологічно активні сполуки з лікарської сировини. Автор 40 авторських свідоцтв та патентів. Підготував 1 доктора наук і 4 кандидати.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Полифенольные соединения рябины плакучей и дуболистой (канд. дис.). — Х., 1967;
  • Биологически активные соединения в ряду оксаминоил-D-глюкозаминов, карденолидов и флавоноидов (докт. дис.) — Х., 1990;
  • Лекарственные свойства сельскохозяйственных растений. — Минск, 1985;
  • Влияние природы заместителей на ацилирование экранированной ароматической аминогруппы. — Х., 1987 (співавт.);
  • New cardiac glycosides and aglycones. — Czechoslovakia, 1987 (співавт.);
  • Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник. — Х., 2000 (співавт.);
  • Синтез і фармакологічна активність похідних 7-оксамоїл(сукциноїл)заміщених 3-оксо-1,2-дигідроіндазолу // Актуал. пит. фармацевт. та мед. науки та практики. 2013. № 2 (співавт.).

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Кисличенко, В. С. Павлій Олександр Іванович (Ukrainian) . Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  2. ПАВЛІЙ Олександр Іванович. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.