Павук-хрестовик
| Павук-хрестовик | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Araneus diadematus Clerck, 1758 [1] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Павук-хрестовик або хрестовик звичайний (Araneus diadematus) — поширений вид павуків, що зустрічається в Європі та деяких ділянках Північної Америки (від Нової Англії до прилеглих частин Канади).
Тіло самиць довше, ніж у самців (20-25 та 10-11 мм відповідно). Самці мають набагато вужче черевце. У павука-хрестовика є малюнок у вигляді хреста на спинній поверхні черевця. Покриви цього павука мають шар воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води. Головогруди вкриті товстим та міцним головогрудним щитом, у передній частині якого розташовані вісім простих очей.[джерело?]
Прядильні апарати павуків складаються з зовнішніх утворень — павутинових бородавок — і з внутрішніх органів — павутинних залоз. Три пари павутинних бородавок розташовані біля заднього кінця черевця. Кожна така бородавка пронизана на кінці сотнею дрібних отворів. З кожного отвору витікає крапелька клейкої рідини, яка при русі павука витягується в найтоншу ниточку. Ці ниточки зливаються в одну й швидко густішають на повітрі. У результаті утворюється тонка, але міцна нитка. Така клейка рідина виділяється численними павутинними залозами, розташованими в задній частині черевця. Протоки відкриваються на їх павутинових бородавках.
Павук-хрестовик ловить свою здобич за допомогою павутини. Щоб утворити свої ловчі тенета, павук-хрестовик спочатку прикріплює нитку в кількох зручних місцях, утворюючи рамку для мережі у вигляді неправильного багатокутника. Потім пересувається до середини верхньої нитки і, спускаючись звідти вниз, проводить міцну вертикальну нитку. Далі з середини цього, нитки, як з центру, павук проводить на всі боки, на зразок спиць колеса. Це основа всієї павутинної мережі. Потім павук починає з центру проводити кругові нитки, прикріплюючи їх до кожної радіальної нитки краплею клейкої речовини. Посередині мережі, де потім сидить сам павук, кругові нитки сухі. Інші нитки покриті крапельками дуже клейкої рідини. У цій сітці буває понад 100 000 таких крапельок-вузликів. До них прилипають крилами і лапками комахи, налітають на мережу. Сам павук або висить головою вниз в центрі павутини мережі, або ховається в стороні під листком. У цьому випадку він простягає до себе з центру павутини міцну сигнальну нитку.
У серпні у представників виду починається період розмноження. При цьому великі самки нерідко поїдають самців. Самці прикріплюють до мережі самки сигнальну нитку і смикають за неї. Самка впізнає самця за цими рухами. Коли вона готова до парування, вона залишає середину сітки і наближається до самця. Спарювання триває лише кілька секунд і часто неодноразово повторюється. Восени самка відкладає яйця в жовті кокони з особливо спрядених ниток і гине. Яйця зимують у коконі, павучата з'являються у квітні-травні. Вони знову зимують і лише наступного року стають статевозрілими.
A. diadematus має голарктичне поширення по всій Європі та Північній Америці, від південної Канади до Мексики, і від Британської Колумбії до Ньюфаундленда[2][3]. У відкритій сільській місцевості його можна зустріти часто і постійно у фруктових садах ; Дещо рідше зустрічається в соснових лісах, верхових болотах і буково-ялицевих лісах, узліссях і живоплотах, в іншому випадку постійний, але рідкісний на луках, полях і в садах. У низинах зустрічається в цих біотопах у чагарникових і пологових ярусах. Їх поширення в Голарктиці швидко зменшується зі збільшенням висоти.
У гомеопатії відомий як Aranea diadema, садовий хрестовик використовується у гомеопатичних засобах, будучи використаним у цілому вигляді. Медичного ефекту при цьому не було доведено. У минулому в гомеопатії повідомляли про чудодійне зцілення від болю після застосування препаратів на основі хрестовика.[4]
Укус звичайного хрестовика можна порівняти з комариним укусом і з медичної точки зору є незначним. Найслабший серед отруйних павуків. Може прокусити шкіру маленької дитини, але його укус менш болісний, ніж укус бджоли. Може викликати алергічну реакцію у чутливих людей[5].
Їздці Tromatobia ovivora паразитують на хрестовику та інших.[6] Самки їздців відкладають свої яйця в кокони хрестовика. Личинки, що вилуплюються, живляться яйцями павука.[6]
- Хрестовик // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 62—72. — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Nikita J. Kluge (2007). Case 3371. Araneidae Clerck, 1758, Araneus Clerck, 1758 and Tegenaria Latreille, 1804 (Arachnida, Araneae): proposed conservation (PDF). Bulletin of Zoological Nomenclature. 64 (1): 15—18. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2012. Процитовано 10 вересня 2012.
- ↑ [http://bugguide.net/node/view/3376 Cross Orbweaver; на BugGuide в Інтернеті; переглянуто у квітні 2013 р.
- ↑ Хрестовидний павук, Вашингтонський проект з картування природи
- ↑ Dr. Karl Hencke: Homöopathische Heilungen — Aranea diadema, Allgemeine Homöopathische Zeitung (AHZ), Ausgabe 55 (1858), S. 166. Link
- ↑ Олейник, Надія (6 серпня 2024). Отруйні павуки на Житомирщині: поради експертів щодо безпеки. Суспільне. Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ а б Peter Sacher: Zur Arealerweiterung von Argiope bruennichi (Araneae: Araneidae) in Deutschland – wie genau sind unsere frühen Daten?. In: Arachnol. Mitt.. Nr. 22, Basel, S. 29–36 (https://arages.de/user_upload/psb_publicationmanagement/pdf/AM22_29_36.pdf).
|
Це незавершена стаття з арахнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |