Падалка Василь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Падалка
Майор
Загальна інформація
Народження23 березня 1888(1888-03-23)
Смерть8 червня 1977(1977-06-08) (89 років)
США США
ПохованняЦвинтар святого Андрія
Військова служба
Приналежність УНР
Рід військУкраїнська Народна Республіка Сухопутні війська
Війни / битви
Командування
заступник командира кінного полку

Василь Пáдалка (23 березня 1888 — 8 червня 1977, США) — майор Армії УНР, учасник Другого зимового походу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1921 року взяв участь у Другому зимовому поході у складі Волинської повстанської групи. Призначений Юрієм Тютюнником заступником командира кінного полку сотника Маркевича. Згодом увійшов до окремого відділу поручника Гопанчука, а невдовзі й очолив цей відділ. 21 листопада сотник Падалка наблизився до Києва на дві години ходу. Він вислав до столиці підхорунжого Суського та підстаршину Попика з метою розвідати, де перебувають полонені учасники Листопадового рейду та чи можна їх визволити. Повернувся до Польщі на початку другої декади грудня.

Згодом емігрував до Чехословаччини, де закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах. У 1922 та 1934 роках нелегально приїздив до Києва. Передавши розпорядження зв'язковим з Дубовичів, Кролевця та Конотопу, повертався за кордон.

У 1943 році під час Німецько-радянської війни Василь Падалка разом з Григорієм Маслівцем опинились у Харкові, де розшукали дружину генерала Тютюнника Віру Андріївну і допомогли їй переправити усю родину до Німеччини.[1]

1 лютого 1961 року наказом № 6 «по Війську УНР» підвищений до звання майора Армії УНР (починаючи з 1 серпня 1923 року).

Помер 8 червня 1977 року в США, похований на українському цвинтарі святого Андрія Первозванного у Саут-Баунд-Бруку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лицарі Зимових походів. 1919—1922 рр./ Я. Тинченко. — К.: Темпора, 2017. — С. 329. — ISBN 978-617-569-302-5.

Джерела

[ред. | ред. код]