Падох Ярослав Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослав Падох
ПсевдоYaroslav Padokh, Jaroslaw Padoch
Народився14 грудня 1908(1908-12-14)
Бучач
Помер28 серпня 1998(1998-08-28) (89 років)
Нью-Йорк
ГромадянствоЗУНР ЗУНРПольща Польща Українська держава (1941)США США
Національністьукраїнець
Діяльністьвчений-правознавець, журналіст, редактор, громадський діяч.
Галузьправо[1] і журналістика[1]
Alma materЛьвівський та Ягайлонський університети
Знання мовукраїнська[1]
ЗакладУкраїнський вільний університет
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка у США
ГоловувавПрезидент Світової ради НТШ (1982—1992)
БатькоМикола

Ярослав Миколайович Па́дох (14 грудня 1908, Бучач — 28 серпня 1998, Нью-Йорк) — український учений-правознавець, правник, журналіст, редактор, громадський діяч. Доктор права з 1940 року, дійсний член НТШ з 1949 року. Голова НТШ в Америці (1977—1990 рр.). Президент Світової ради НТШ у 1982—1992 роках.[2]

Біографія

[ред. | ред. код]
Курінна рада пластового куреня «Червона Калина». Сидять зліва направо: Степан Охримович, Володимир Калинович, Володимир Ерденберґер, Євген Пеленський, Богдан Чехут, Осип Грицак, Роман Ерденберґер, Степан Новицький, Михайло Поточняк. Стоять зліва направо: Осип Тюшка, Н, Остап Каратницький, Степан Бандера, Юліан Гошовський, Ярослав Рак, Ярослав Падох, Роман Щуровський. Львів, «Академічний дім», 21 жовтня 1928 р.

Народився 14 грудня 1908 року в м. Бучачі (центр Бучацького повіту, Королівства Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільська область, Україна).

Студіював право у Львівському і Краківському університетах (1927—1932 роки).[2] У 1931 році закінчив юридичний факультет Ягайлонського університету в Кракові (Польща).

У 1930-ті pоки мав адвокатську практику в Галичині (Стрий, Львів, Краків). Одночасно працював як науковець. Докторант Львівського, а також Українського вільного університету (УВУ) в Празі. В УВУ отримав ступінь доктора права і працював приват-доцентом.

У 1945 році переїхав до Німеччини, у 1947—1949  роках — професор історії права УВУ (Мюнхен). Фахівець з українського права, історії західноєвропейського права.

З 1949 року у США. Стажувався в Університеті Сент-Джонса (штат Нью-Йорк). Студіював економіку в провідних університетах 1952—1953 роках, з 1953 по 1956 рік — в м. Брукліні (США).[2]

Працював у Ратгерському (Ротжерському)[2] університеті (шт. Нью-Джерсі). З 1960-х років жив у Вашингтоні та Нью-Йорку. Мав адвокатську практику.

Сфера наукових зацікавленостей: історія давнього українського судового та процесуального права.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • «Ґрунтовий процес Гетьманщини XVII—XVIII ст.» (1938),
  • «Міські суди на Україні після 1648 р.» (1948),
  • «Давнє українське судове право. Конспект викладів» (1949, link),
  • «Ідеї гуманності й демократизму в карнім праві княжої України» (1949),
  • «Нарис історії українського карного права» (1951),
  • «З минулого української адвокатури. Спроба історичного нарису» (1962),
  • «Проблема підсудності» (1974),
  • «Джерела процесового права» (1976),
  • «Проблема приватноправового характеру процесу» (1977),
  • «Предмет історії українського права в УВУ й його викладачі (1921—1981)» (1983),
  • «Суди й судовий процес старої України» (1990),
  • «Ґрунтове судочинство на Лівобережній Україні в другій половині XVII—XVIII столітті» (1994).

Автор низки історично-юридичних статей в «Енциклопедії українознавства».

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Ярослав Падох — активний громадський діяч української діаспори у США. Був головою НТШ у США, президентом Світової ради НТШ, членом Товариства українських правників, дійсний член Українського історичного товариства (США). Член Українського конґресового комітету Америки, Пластової старшини у США (голова Головної пластової старшини у США, 1958—1960 роки[2]). Головний секретар Українського народного союзу від 1958 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в г д Весна Х., Головин Б. Падох Ярослав Миколайович… — С. 12.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]