Пазюк Юрій Іванович

Пазюк Юрій Іванович
Народився	27 квітня 1887(1887-04-27) с. Лужани повіт Кіцмань (тепер Кіцманського р-ну Чернівецької обл.)
Помер	невідомо
Національність	українець
Відомий завдяки	педагог, четар УГА

Пазюк Юрій Іванович — (нар. 27 квітня 1887 — рік смерті невідомий) — педагог, четар УГА.

Життєпис

Народився в с. Лужани повіт Кіцмань (тепер Кіцманського району Чернівецької обл.) в сім'ї церковного півця (дяка) православної парохії в Лужанах та Василини, уродженої Мошук. З 1902/1903 по 1908/1909 навчальні рр. навчався в 2-ій державній українсько-німецькій гімназії в Чернівцях, а з 1909/1910 навчального року в українській державній гімназії в Кіцмані, де в 02.1913 р. склав матуральні іспити. Студіював на філософському факультеті Чернівецького університету. Член українського академічного козацтва «Запороже». Член правління, консеньйор (підстарший, заступник голови) УАК «Запороже» з 03.1914. Призваний до австрійської армії в роки війни, воював як однорічний доброволець, в 1918 р. будучи іменований хорунжим піхоти в резерві.

Після розвалу Австро-Угорської монархії став на службу в українську армію як хорунжий УГА. Воював на протипольському в Галичині, на протибільшовицькому та протиденікінському фронтах на Наддніпрянщині. З 01.08.1919 р. іменований четарем піхоти при НКГА. Повернувшись після війни в Чернівці, завершив тут університетські студії. З 1924 р. викладав математику та фізику, працюючи суплентом на румунському відділенні румунсько-угорського ліцею «М. Емінеску» в м. Сату Маре в північно-західній Румунії (колишньому угорському комітатському муніципалітеті Szatmárnémeti). Після повернення Трансільванії до складу Угорщини в 1938 р. працював заступником учителя державної  вищої промислової школи у Мукачевому, де з 12.1942 р. був іменований постійним учителем математики та природознавства.

В 03.1943 р. був призваний на військову службу як офіцер резерву. Наприкінці війни повернувся в Сату Маре.  Розпорядженням міністерства національної освіти Румунії від 15.09.1947 р. був ліцензований викладати математику в ліцеї для хлопчиків в м. Сату Маре.

Подальша доля невідома.

Література

• VII. Jahresbericht des k. k. zweiten Staatsgymnasiums in Czernowitz, veröffentlicht am Schlusse des Schuljahres 1903/1904. Чернівці, 1904. — C. 79.;
• Akad. Verbindung «Zaporoze». // «Der Volksfreund». — 1914. — 18 березня.;
• Спис іменовань у Війську Західної Области Української Народньої Республики з днем 1. серпня 1919. І. Піхота. // «Вістник Українського Війська». — 1919. — Ч. 19. — 10 жовтня. — С. 2.;
• Şcoli. Liceul «M. Eminescu». / Almanachul judeţul Satu-Mare 1925. [Б. р., б. д.]. — С. 48.;
• A Munkácsi m. kir. állami ńégyévfolyamú kereskedelmi középiskola (IV. évfolyama: felső kereskedelmi iskola). Évkönyve az 1942-43. iskolai évről, az iskola fennállásának 25. évében. Мукачево, 1943. — С. 5, 14.;
• Ministerul educaţiei naţionale. // «Monitorul Oficial. (Partea I-A).». — Nr. 220. — 1946. — 24 вересня. — С. 8636.;
• Буковина, її минуле і сучасне. Париж-Філадельфія-Детройт, 1956. — С. 793—794.;
• Микитюк Д. Українська Галицька Армія у 40-річчя її участи у Визвольних Змаганнях в 1918—1920 рр. Матеріяли до історії. Том ІІ.  Вінніпеґ, 1960.  – С. 331.;
• Українське Академічне Козацтво «Запороже». Ювілейний альбом з нагоди 100 та 110 семестрів його заснування відзначуваних в Ню Йорку, Відні та Мюнхені. Нью Йорк, 1970. — С. 26.

Джерело

• Володимир Старик. Павлюк Іван Георгійович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 3: П-С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. 576с.;— С.22-23.