Палацовий парк (Карлсруе)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палацовий парк
Дата створення / заснування 1715
Зображення
Країна  Німеччина
Адміністративна одиниця Карлсруе
Статус спадщини пам'ятка культури[d]
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Палацовий парк у Вікісховищі

Координати: 49°00′52″ пн. ш. 8°24′16″ сх. д. / 49.01465225002777260° пн. ш. 8.40445328002777714° сх. д. / 49.01465225002777260; 8.40445328002777714

Оленячі ворота на східній стороні парку

Палацовий парк Карлсруе або Шлосгартен (нім. Karlsruher Schlossgarten) — ландшафтний парк[de], розташований на північ від палацу в центрі Карлсруе. Є продовженням території палацу на північ, служить населенню як місцева зона відпочинку та регулярно використовується для проведення публічних заходів.

Розташування

[ред. | ред. код]

Шлосгартен розташований у центрі радіального плану міста Карлсруе на північній стороні палацу в колишньому Гардтвальді, що прилягає до парку з півночі. Це частина ландшафтної охоронної території (LSG) Північний Гардтвальд[de] [1], що простягається до межі міста та переходить в LSG Hardtwald nördlich von Karlsruhe в сусідньому районі Карлсруе. Тут починається 15-кілометрова охоронна паркова та лісова зона безпосередньо біля центру міста Карлсруе, яка також позначена як особлива заповідна територія[en] Гардтвальд між Грабеном і Карлсруе. [2][3] Приблизно 500 м з них належать до шлосгартену.

Шлосгартен обрамлений кам'яною стіною або Ага. На півдні сад межує із палацом, а на південному заході з ботанічним садом. На заході та півночі шлосгартен має кругову межу з Ахавегом. Східна межа проходить прямо як продовження Фридрихсталер-алеї і по колу навколо замку на південній ділянці. На схід від шлосгартену розташований сад фазанів.

Типову форму віяла Карлсруе можна знайти в саду палацу. Річард-Вілштеттер-алея, Бланкенлохер-алея, Блауе-штраль і Мольткештрассе (колишня Мюльбургер-алея) [4] ведуть променями від палацу через шлосгартен. Більше променів починається поза садом. У безпосередній близькості від шлосгартену знаходяться Південний кампус Технологічного інституту Карлсруе та Баумгартен-бау[en], штаб-квартира Федерального конституційного суду.

Панорамний вид на палац Карлсруе зі шлосгартеном по краях зображення

Історія

[ред. | ред. код]
Шлосгартензе
Вид на палац Карлсруе зі Шлосгартену, також видно Шлосгартензе та Шлосгартенбан
Китайські чайні павільйони в східній частині саду

Палацовий сад був закладений маркграфом Карлом Вільгельмом, який заснував Карлсруе в 1715 році. Спочатку сад бароко був розбитий не позаду, а перед палацом, що було незвичайним для XVIII століття. На сьогоднішній палацовій площі висаджували екзотичні рослини, особливо тюльпани. [5] У 1731 — 1746 рр. придворний садівник Крістіан Тран заклав позаду палацу сучасний палацовий сад у стилі французького бароко.

Наступник Карла Вільгельма, його онук великий герцог Карл Фрідріх, в 1746 році наказав перепланувати ділянки саду придворним садівникам Йоганну Бернгарду Саулю та Філіпу Людвігу Мюллеру. [6] У 1767 — 1773 рр. західна частина була закладена як китайський сад із садовим будинком у центрі. З тераси можна було побачити штучну долину, яка збереглася разом із печерою до сьогодні, оскільки тепер межує з оранжереєю[de].

З 1787 року Фрідріх Швейкардт взявся за перетворення шлосгартену на пейзажний парк. У 1789 р. у шлосгартені була влаштована дворова столярня. Наприкінці XVIII століття сад був тимчасово відкритий для відвідування, хоча потрібно було дотримуватися деяких правил. На набережних, наприклад, заборонялося палити тютюн, пускати свиней і гусей на вільний вигул. [7]

З 1808 року створено ботанічний сад. У 1856 році придворний садівник Карл Майєр почав переплановувати задню частину шлосгартену, а в 1864 — 1873 рр. було створено озеро шлосгартену. У 1884 році Храм Вайнбреннера був перенесений з Ербпринценгартену[de] у північно-західну частину шлосгартену.

З нагоди Федеральної садової виставки[en] в 1967 році палацовий сад було відремонтовано та доопрацьовано у стилі англійського ландшафтного парку. Шлосгартензе (озеро палацового парку) також було переплановано, а Шлоссгартенбан (паркова залізниця) введено в експлуатацію. Початковий план передбачав експлуатацію залізниці лише під час Федеральної садової виставки, але після закінчення її не демонтували.

У 2001 р. до 100-річчя мануфактури від палацової вежі до майолікової мануфактури[de] на північно-західній околиці шлосгартену прокладено стрічку із 1645 синіх майолікових плиток.

У 2015 році в шлосгартені відбулося чимало заходів до 300-річчя міста. З цією метою, між іншим, як тимчасову будівлю був споруджений дерев’яний павільйон, спроектований Юргеном Майєром[de].

Макет

[ред. | ред. код]
Шлосгартенбан​

Велика частина шлосгартену закладена як англійський пейзажний сад. Тут є великі луки та численні групи дерев, озеро та залізниця завдовжки 2,7 км. Парк є культурним пам’ятником відповідно до перехідного положення в § 28 Закону про охорону пам’яток і визначних місць землі Баден-Вюртемберг і вміщує додаткові охоронювані окремі пам’ятки: [8][9]

Новий дизайн містить «Синій промінь», смугу блакитної майолікової плитки між вежею замку та майоліковою мануфактурою, а також бронзовий стілець Стефана Штрумбеля[de], встановлений у 2015 році. [10]

Використання

[ред. | ред. код]

Шлосгартен доступний як місцева зона відпочинку. На газони можна заходити. Завдяки своїм розмірам, центральному розташуванню та доглянутому дизайну, він регулярно служить місцем проведення заходів, які іноді є великими та тривають кілька днів:

  • Ювілеї міста
  • Оперні вистави[11]
  • Біржа пива[12]
  • Середньовічний фантастичний спектакль

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Verordnung des Bürgermeisteramts Karlsruhe über das Landschaftsschutzgebiet Nördliche Hardt. Stadt Karlsruhe. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 27 July 2015.
  2. Baden-Württemberg State Institute for the Environment, Survey and Nature Conservation Steckbrief des FFH-Gebietes im Schutzgebietsverzeichnis der LUBW, [1] Retrieved 23 October 2015 .
  3. Baden-Württemberg State Institute for the Environment, Survey and Nature Conservation Umwelt-Daten und -Karten Online (UDO) der LUBW, [2] Retrieved 23 October 2015 .
  4. Stadtwiki Karlsruhe: Moltkestraße [3] Retrieved 24 January 2019 .
  5. Jutta Dresch. Karlsruhe: Stadtgeschichte, Das Schloss Karlsruhe – Baugeschichte und Stadtanlage. Stadt Karlsruhe. Процитовано 27 September 2015.
  6. Karlsruhe: Leben und Arbeiten: Schlossgarten. Stadt Karlsruhe. Процитовано 25 September 2015.
  7. Stadtchronik Karlsruhe: Schlossgarten. Stadt Karlsruhe. Процитовано 25 September 2015.
  8. Karlsruhe: Stadtgeschichte: Plastiken und Tempel im Schlossgarten und Botanischen Garten. Stadt Karlsruhe. Процитовано 26 September 2015.
  9. Karlsruhe: Kulturdenkmal Schlossgarten (Flst. 1). Процитовано 23 October 2015.
  10. Karlsruhe: Stadtzeitung, Stadtgeburtstag: Attraktion am Schloss. Stadt Karlsruhe. 26 June 2015. Процитовано 26 September 2015.
  11. Karlsruhe: Veranstaltungskalender: Aida. Stadt Karlsruhe. Процитовано 26 September 2015.
  12. Karlsruher Bierbörse. KTG Karlsruhe Tourismus GmbH. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 26 September 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • Schloss und Schlossgarten Karlsruhe. Staatliche Schlösser und Gärten. (2000), ISBN 978-3422030626

Посилання

[ред. | ред. код]