Палацово-парковий комплекс Дзяконських
Палацово-парковий комплекс Дзяконських | |
---|---|
52°30′13″ пн. ш. 24°26′18″ сх. д. / 52.503611111111° пн. ш. 24.438333333333° сх. д. | |
Країна | Білорусь |
Розташування | Пружанська сільська рада |
Тип | маєток |
Медіафайли у Вікісховищі |
Палацово-парковий комплекс Дяконських (біл. Палацава-паркавы комплекс Дзяконскіх) — руїни садибно-палацового комплексу у селі Каштанівка Пружанського району Брестської області. Розташований за 7 км від Пружанова за 73 км від Бреста. Загальна площа забудови складає 989 м². Охороняється державою.
Будівництво садиби на краю стародавнього села Чахець e першій половині XIX століття розпочав пружанський повітовий суддя Михайло Булгарин. Тут налічувалося 821 селян-чоловіків та 825 селянок-жінок; окрім одноповерхового житлового будинку, у Чахці були бібліотека, флігель, будинок економа, пральня, кухня, льодівня, льохи для зерна та городини, парова винокурня, солодівня, оранжерея, гумно, тваринний двір, вівчарня, стайня з каретами, валовник, свинарник, хліви, 2 вітряні млини і 2 кінні, корчма з гостинним двором.
Наступними власниками були Керназицькі, від яких у Чахівець як посаг при шлюбі Марії Керназицької перейшов до Альбіна Дяконського. За його господарювання змінився зовнішній вигляд садибного будинку: до нього було прибудовано двоповерхове бокове крило. Будинок був одноповерховий, прямокутний у плані, цегляний на високому підмурку, довжиною 36 м. По кутах він був прикрашений пілястрами та канелюрами, під вікнами по усьому периметрі були прорізані круглі отвори для вентиляції. З боку парадного фасаду знаходився ґанок, а з паркового — велика веранда, обвита виноградом, та сходи. Внутрішнє планування кімнат анфіладне, двері різні, підлога паркетна (на веранді кахляна з орнаментами та вензелями), меблі були стародавніми, печі-галяндки — кафляними.
Альбін Дяконський впорядкував ліс біля палацу, переробивши його на пейзажний парк. Тут була проведена меліорація, викопані канали, встановлені шлюзи, розставлені сажалки. Площа парку складала 10 га. З південно-західного боку були великі насадження листовниці польської, вздовж доріжок росли бузок та черемха.
Від Альбіна садиба дісталася його синові Мар'янові і його дружині Яніні з Корсаків. У 1890 році власницею була Марія Дяконська.
Після смерті Мар'яна Дяконського у 1921 році останніми власниками Чахцю став його єдиний син Януш, який в 1920 році одружився з Марією з Одів. Взимку у їхньому палаці влаштовували бали, на свята запрошували циган. У маєтку був навіть телефон — рідкісна річ для тих часів. З приходом Союзу Януш був репресований, і його доля після 1940 була невідома. Через деякий час Марія з дочкою Яніною виїхала у Варшаву, а під час війни — в Аргентину.
Більша частина коштовностей палацу — художні полотна, стародавні меблі, срібні вироби, книги — були втраченими під час воєн. У радянську добу у садибі знаходився ринок, органи місцевого господарства. З 1996 року палац був покинутим, зараз перебуває в напівзруйнованому стані. З господарчих будівель залишився лише будинок винокурного заводу.
В основу композиції пейзажної частини покладено принцип далекої перспективи. Його передній план складав парковий портрет, середній — витягнута вздовж осі велика відкрита галявина. Вісь перспективи закінчувалася водяною системою з двох сажалок, протокою з мостами, великим пагорбом.
У великому масиві дерев з південно-західного боку залишилися окремі екземпляри рідкісних видів дерев: американський в'яз, веймутова сосна, бук, граб, чорна вільха, дуб та інші. Багато дерев мають вік близько 200 років. Це єдина пам'ятка в Білорусі, де збереглися листовниці польські (висота — більше 30 м). Найстаріше дерево парку — дуб черещатий із стовбуром діаметром 146 см. Ясени мають висоту до 35 м та діаметр стовбура 102 см; буки діаметром стовбурів 66-98 см; в'яз американський висотою більше 20 метрів та діаметром стовбура 90 см. Неподалік від палацу знаходиться валун, оформлений у вигляді фітеля.
У радянський час парк також постраждав. Через негосподарське відношення парк заріс та здичавів, поступово викорчовувався та засаджувався городами, канали та сажалки оміліли.
Декілька років тому відділ культури Пружанського районного виконавчого комітету передав об'єкт у безкоштовне використання місцевому підприємцеві Івану Мартинюку для відновлення садиби.
Однак у 2012 році Міністерство культури розпочало спробу реалізації покинутих садиб через агенції нерухомості, і садиба Дяконських «Чахець» потрапила у цей список.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2015) |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |