Перейти до вмісту

Палац герцогів Бургундських

Координати: 47°19′19″ пн. ш. 5°02′29″ сх. д. / 47.321944° пн. ш. 5.041389° сх. д. / 47.321944; 5.041389
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Палац герцогів Бургундських
Дата створення / заснування 1737 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Країна  Франція[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Діжон[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташовано на вулиці square of Liberationd Редагувати інформацію у Вікіданих
Власник Герцоги Бургундії Редагувати інформацію у Вікіданих
Замовник Філіп II Сміливий Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектор Q50822544? і Louis Belind Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектурний стиль готика Редагувати інформацію у Вікіданих
Обладнаний public clockd Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщини пам'ятка історії класифікованаd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Офіційний сайт Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Палац герцогів Бургундських у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

47°19′19″ пн. ш. 5°02′29″ сх. д. / 47.321944° пн. ш. 5.041389° сх. д. / 47.321944; 5.041389

Палац герцогів Бургундських

Палац герцогів Бургундських (фр. Le palais des ducs et des États de Bourgogne) — колишня резиденція герцогів бургундських у столиці Бургундії — місті Діжоні.

Історія

[ред. | ред. код]

Найдавніша частина палацу — Барська вежа (фр. la tour de Bar). Її будівництво почалося за Філіпа Відважного в 1365 році. За Філіппа Доброго у 1460 році в резиденції герцогів з'явилася вежа заввишки 46 м, що має його ім'я. Пишні готичні надгробки герцогів Філіпа Сміливого та Іоанна Безстрашного роботи Слютера перенесено до палацу з монастиря Шанмоль.

Вежа Філіппа Доброго

Більшість будівель комплексу споруджено в XVII—XVIII століттях у стилі французького класицизму. Зараз у палаці розташовується Діжонський музей образотворчих мистецтв з рідкісними колекціями старофранцузького і старонідерландського живопису.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в base Mériméeministère de la Culture, 1978.
  2. а б archINFORM — 1994.