Пам'ятники Мінська

Стаття Пам'ятники Мінська (біл. Помнікі Мінска / Менску, рос. Памятники Минска) присвячена міській скульптурі столиці Білорусі міста Мінська.

У сучасному Мінську встановлено велике число пам'ятників, меморіалів, стел і обелісків та пам'ятних знаків — як за доби СРСР, так і за незалежності держави.

Статус Мінська як не лише столиці Білоруської держави, а й сучасного головного міста білоруської нації визначив той факт, що в місті зосереджено багато пам'ятників, погрудь, меморіальних дощок, місць вшанування діячів національної білоруської історії та культури — від князівської доби до сучасності.

Як і повсюдно в Білорусі, у місті ретельно зберігаються монументи рядянської епохи — в першу чергу, меморіали, братські могили і пам'ятники на вшанування подвигу радянського народу у Німецько-рядянській війні, а також пам'ятники і скульптури Леніна, різноманітним радянським партійним і державним діячам. Останнім часом (від кінця 1980-х років) у місті постали пам'ятники і пам'ятні знаки на честь подій недавньої історії («Афганська» війна), а також трагічних подій, інформація про які в СРСР цензурувалася (трагедія в Куропатах), і на честь діячів білоруської культури, яких за СРСР не було вшановано у мінській скульптурі.

Мінськ як сучасне місто, відкрите світові, пишається пам'ятниками діячам культур братніх українського, польського та російського народів (пам'ятники Тарасові Шевченку, Адаму Міцкевичу, Олександру Пушкіну, Максиму Горькому тощо).

Пам'ятники Мінська:

Назва	Рік встановлення	Розташування	Фото	Короткі відомості
«Батлейка», скульптурна композиція	1981	у сквері за будівлею Білоруського державного академічного музичного театру		Скульптурну композицію, присвячену традиційному ляльковому театру білорусів батлейці, було встановлено 1981 року. Автор декоративних фігур — білоруський скульптор Леонід Зільбер.
Богдановичу Максиму	1981	у сквері на Паризької Комуни неподалік Мінського оперного театру		Пам'ятник білоруському поетові, перекладачеві та літературознавцеві Максиму Богдановичу було відкрито 9 грудня 1981 року. Автори пам'ятника — скульптор С. Вакар, архітектори Ю. Казаков, Л. Москалевич.
Богдановичу Максиму		біля меморіальної хати Максима Богдановича на вулиці Робкорівській, 17
Гандлярка насінням, скульптура		біля Комаровського ринку по вулиці Віри Харужай, 8		Автор скульптури гандлярки з насінням — відомий мінський скульптор Володимир (Уладзімір) Жбанов.
Горькому Максиму	1981	у Центральному дитячому парку		Пам'ятник російському письменнику-пролетарю Максиму Горькому був встановлений у 1981 році.
Грицевця Сергія, погруддя	1955	на розі проспекту Незалежності та вулиці Леніна		Погруддя майора Червоної Армії, відомого радянського льотчика-винищувача 1930-х років, двічі Героя Радянського Союзу С. І. Грицевця було встановлено в 1955 році. Автори — скульптор З. І. Азгур, архітектори Г. В. Сисоєв, С. С. Мусинський. Спершу пам'ятник був споруджений у Парку 30-ліття БРСР (сучасний Парк ім. Я. Купали), потому за 17 років (1972), його перенесли на бульвар по вулиці Леніна^[1].
Дама з собачкою, скульптурна група		біля Комаровського ринку		Автор скульптури дами з собачкою — відомий мінський скульптор Володимир (Уладзімір) Жбанов.
«Дзвін Нагасакі», пам'ятний знак	2000	біля Червоного костелу на площі Незалежності		Пам'ятний знак «Дзвін Нагасакі» урочисто був відкритий 24 вересня 2000 року, і є точною копією дзвону «Янгол», що вцілів після атомного бомбардування Нагасакі 9 серпня 1945 року. Він був подарований білоруському народу Католицькою єпархією міста Нагасакі^[2].
Дзержинського Фелікса, погруддя	1959	на розі проспекту Незалежності та вуліці Комсомольської		Пам'ятник-погруддя радянському державному діячеві та революціонеру Ф. Е. Дзержинському був встановлений у 1959 році. Автори пам'ятника — скульптор З. І. Азгур, архітектор В. М. Волчек^[3].
Дроздовичу Язепу	1993	у Троїцькому передмісті		Пам'ятник білоруському художнику Язепу (Йосипу) Дроздовичу був установлений у 1993 році, це була дипломна робота визначного сучасного білоруського митця Ігоря Голубєва^[4].
Дюнана Анрі, погруддя	2010	у сквері на розі вулиць Леніна і Карла Маркса		Погруддя видатного гуманіста і громадського діяча, першого лауреата Нобелівської премії миру, засновника Червоного Хреста відбулася 7 травня 2010 року. Створення монумента було ініційовано Білоруським Червоним Хрестом. Автор композиції — відомий білоруський художник-скульптор, член Спілки художників Республіки Білорусь Олег Купріянов^[5].
Загиблим співробітникам і військовослужбовцям МВС	2003	поруч зі сходами, що ведуть від рогу вулиць Красної і Комуністичної до набережної Свіслочі		Монумент Загиблим співробітникам і військовослужбовцям МВС був встановлений у 2003 році. Являє собою 6-метрове бронзове зображення щита й меча з символікою МВС Республіки Білорусь. Автори — скульптори А. Дранець, В. Антонович, Б. Костін та інші^[6].
«Зодчий», скульптура	2007	біля будинку комітету архітектури і містобудування Мінськміськвиконкому на площі Незалежності		Встановлення скульптури «Зодчий» у Мінську було приурочено до Дня незалежності Республіки Білорусь. Її автор — місцевий скульптор Володимир (Уладзімір) Жбанов, і ця робота стала вже 10-ю за ліком цього автора, що прикрасила білоруську столицю^[7].
Казею Марату	1959	в парку Марата Казея (кол. Піонерському)		Пам'ятник підлітку-партизану Маратові Казею, що геройськи загинув у ІІ Світову війну, був установлений у 1959 році. Автори — скульптор С. І. Селіханов, архітектор В. Волчек.
Калініну Михайлові		на площі Калініна		Пам'ятник політичному діячеві комуністичної партії СРСР, голові ЦВК СРСР М. І. Калініну.
Кінь, скульптура		біля Комаровського ринку по вулиці Віри Харужай, 8		Автор скульптури Коня — відомий мінський скульптор Володимир (Уладзімір) Жбанов.
Кірова Сергія, погруддя		по вулиці Червоноармійській
Коласу Якубу	1972	на площі Якуба Коласа		Пам'ятник класику білоруської літератури Якубу Коласу було урочисто відкрито в 1972 році. Автори пам'ятника — Заїр Азгур, Юрій Градов, Георгій Заборський, Леонід Левін.
Корнєєву Захарію, пам'ятний знак		у Центральному дитячому парку ім. Горького		Пам'ятний знак на честь першого цивільного губернатора Мінська Захарія Корнєєва.
Купалі Янці	1972	у Парку імені Янки Купали		Пам'ятник класику білоруської літератури Янці Купалі було урочисто відкрито в 1972 році. Автори пам'ятника — Анатолій Анікейчик, Лев Гумілевський, Андрій Заспицький.
Леніну Володимиру	1933	перед Будинком Уряду на площі Незалежності		Пам'ятник радянському політичному й партійному діячеві, першому керівнику СРСР Леніну був установлений у 1933 році. Автори — московські скульптор М. Г. Манізер та архітектор Й. Г. Лангбард.
Михайла Архангела, скульптура	1996	біля Червоного костелу на площі Незалежності		Скульптура Архангела Михаїла була встановлена 1996 року.
«Мінськ — місто-герой», обеліск	1985	на початку Парку Перемоги, біля перетинання проспектів Переможців та Машерова		Обеліск «Мінськ — місто-герой» був відкритий у 1985 році — до 40-річчя Дня Перемоги. У створенні монумента брали участь скульптор Валентин Занкович, архітектори В'ячеслав Євсеєв, Віктор Крамаренко та В'ячеслав Романенко.
Міцкевичу Адаму	2003	у сквері на міському Валу неподалік рогу вулиць Неміга та Романівська Слобода		Пам'ятник класику польської літератури Адаму Міцевичу був відкритий у 2003 році. Творці пам'ятника — лауреат Державної премії Білорусі А. Заспицький, лауреат Державної премії Білорусі А. Фінський, архітектор Г. Федоров.
Нульовий кілометр, пам'ятний знак	1998	на Жовтневій площі		Пам'ятний знак нульовий кілометр (Республіки Бєларусь) був встановлений у 1998 році. (скульптор А. Фінський)
«Острів сліз», меморіал	1996	у закруті Свіслочі біля Троїцького передмістя		Меморіал «Острів сліз» (офіційна розширена назва: Острів мужності та скорботи) на честь білоруських солдатів, загиблих у Радянсько-афганській війні (1979—89) будувався від 1988 року, і був відкритий 3 серпня 1996 року. Автори пам'ятника-меморіалу — скульптор Ю. Павлов та архітектори М. Корольов, Т. Корольова-Павлова, В. Лапцевич, Г. Павлова, А. Павлов, Д. Хомяков.
Перемоги, монумент	1954	посередині площі Перемоги		Монумент-обеліск на честь вояків Радянської Армії, партизанів і підпільників, що брали участь у Другій світовій війні був урочисто відкритий у 1954 році. Автори пам'ятника — архітектори Г. В. Заборський, В. А. Король, скульптори З. І. Азгур, А. О. Бембель, А. К. Глєбов, С. І. Селіханов.
Першому мінському тролейбусу / «Перший тролейбус міста Мінська», пам'ятний знак	1973	на території тролейбусного депо № 1		Перший мінський тролейбус був поставлений на постатмент з меморіальною табличкою за рік по закінченні його експлуатації в 1973 році.
Поштарь, скульптура	2005	на проспекті Незалежності, 73		Скульптура поштаря була передана місту 9 вересня 2005 року (напередодні свята Дня міста) білоруською видавничою групою «Из рук в руки», що стало першим подібним подарунком місцевих бізнескіл Мінську^[8].
Пушкіну Олександру	1999	на набережній Свіслочі навпроти готелю «Бєларусь» (вул. Комуністична, 49)		Пам'ятник класику російської літератури поетові Олександрові Пушкіну був урочисто відкритий 10 липня 1999 року.
Ромашкіну Тимофію	1965	В скверику біля аеропорту «Мінськ-1» з боку вулиці Аеродромної на окраї вулиці Короткевича		Пам'ятник на честь радянського героя-льотчика (Герой Радянського Союзу, 1954) Тимофія Терентійовича Ромашкіна був встановлений у 1965 році. Автори — скульптор Г. Постников і архітектор Г. Заборський^[9].
Скорині Франциску		перед будівлею Національної бібліотеки Білорусі (просп. Незалежності, 116)
Скорині Франциску		у внутрішньому подвір'ї БДУ (просп. Незалежності, 4)
Скорині Франциску		у Парку Купали
Фотограф, скульптура		біля Комаровського ринку		Автор скульптури фотографа — відомий мінський скульптор Володимир (Уладзімір) Жбанов.
«Хлопчик з лебедем», скульптура-фонтан	1874	у Олександрівському (Центральному) сквері		Міська скульптура «Хлопчик з лебедем» авторства Л. Берніні була встановлена в тодішньому Олександрівському парку 1874 року.
Шевченкові Тарасу	2002	в Степановському саду на розі вулиць Старовіленської та Кисельова		Пам'ятник великому українському поету і мислителю Тарасові Шевченку було урочисто відкрито, за участю тодішнього київського мера Олександра Омельченка та Голови мінського місьвиконкому Михайла Павлова, 23 квітня 2002 року, стало одним з ключових моментів Днів Києва у Мінську^[10]. Автори пам'ятника — український скульптор Віктор Липовка та білоруський архітектор Віктор Крамаренко.
«Яма», меморіал	1947, 2000	на розі вулиць Мельнікайте та Заславської		Меморіал жертвам гітлерівського геноциду (Голокосту) на місці масового знищення в'язнів Мінського гетто під час ІІ Світової війни був облаштований у 2000 році, перед тим ще 1947 року на місці трагедії був встановлений обеліск з чорного граніту. Важливою складовою Меморіалу є скульптурна композиція «Останній шлях» (автори — білоруський архітектор Леоніду Левіну, білоруський скульптор А. Фінський, ізраїльський скульптор Ельза Поллак).
«Янгол, що плаче», скульптура	1996	частина меморіалу «Острів сліз»