Пам'ятник княжні Малуші (Коростень)
Пам'ятник княжні Малуші | |
---|---|
50°56′57″ пн. ш. 28°38′49″ сх. д. / 50.9493° пн. ш. 28.6470° сх. д. | |
Статус | встановлений |
Країна | ![]() |
Розташування | м. Коростень |
Скульптор | Зарічний Ігор Семенович |
![]() |
Пам'ятник княжні Малуші у Коростені — Пам'ятник легендарній древлянській княжні Малу́ші, відкритий у 2010 році у місті Коростень до дня міста.[1] — матері майбутнього князя Київської Русі Володимира[2]. Скульптор І. С. Зарічний, меценат — Леонід Матусевич. Станом на 2016 р. є єдиним у Поліссі монументом Малуші[2].
Малуша (за деякими даними, Мальфрід, за іншими — Малка; бл. 942/947 — 1000) — неофіційна дружина Святослава Ігоровича, мати Великого князя Київського Володимира Святославича, сестра Добрині. Була дочкою Малка Любечанина, якого ототожнюють із Малом, деревлянським князем. Ключниця княгині Ольги.
Пам'ятник знаходиться центрі парку культури і відпочинку міста Коростеня. В скультурній композиції зображено княжну Малушу, яка відправляє свого сина, Великого Київського князя Володимира, в далеку дорогу, хрестити Київську Русь, щоб прославити древлянський рід у віках.
У 946 році військо Київської княгині Ольги спалило Коростень, а Малуша була взята в полон. Десять років вона прожила рабинею по праву війни, була служницею в княжому теремі в Києві, через 10 років неволі отримала ключі від княжих клітей. Коли Малуша народила від Святослава сина Володимира (майбутнього хрестителя Київської Русі), Ольга визнала його князем і він виховувався разом з братами Ярополком і Олегом, А вихователем племінника став Добриня Нікітич.
- Офіційний сайт міста Коростеня http://www.korosten.in.ua/ [Архівовано 28 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Пам'ятник древлянській княжні Малуші відкрито у Коростені до Дня міста. www.ukrinform.ua. 12.09.2010. Архів оригіналу за 19.01.2017. Процитовано 18.01.2017.
- ↑ а б ІЦ Полісся (ред.). Малуша: пам'ятник княжні Малуші в Коростені Княжна Малуша з сином Володимиром у древлянській столиці. polissya.eu. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 18 січня 2017.