Пам'ятник студентам і викладачам Київського університету, загиблим у 1941 р.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник студентам і викладачам Київського університету, загиблим у 1941 р.
Пам'ятник студентам і викладачам Київського університету, загиблим у 1941 р.

50°26′37″ пн. ш. 30°30′23″ сх. д. / 50.44374200002777542° пн. ш. 30.50666200002777728° сх. д. / 50.44374200002777542; 30.50666200002777728Координати: 50°26′37″ пн. ш. 30°30′23″ сх. д. / 50.44374200002777542° пн. ш. 30.50666200002777728° сх. д. / 50.44374200002777542; 30.50666200002777728
Типпам'ятник
Країна Україна
РозташуванняКиїв, Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна
СкульпторВалентин Селібер
Матеріалбронза
Встановлено2010
Пам'ятник студентам і викладачам Київського університету, загиблим у 1941 р.. Карта розташування: Україна
Пам'ятник студентам і викладачам Київського університету, загиблим у 1941 р.
Пам'ятник студентам і викладачам Київського університету, загиблим у 1941 р. (Україна)
Мапа
Постамент пам'ятника

Пам'ятник студентам і викладачам Київського університету, загиблим у 1941 р. — скульптурна композиція на честь студентів і викладачів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що загинули 1941 року, захищаючи Київ. Паркова скульптура-символ має назву «Навала» — подвиг студентів та викладачів Київського державного університету, що загинули при обороні Києва 1941 року, асоціюється з подвигом давньоруських предків (1240)[1]. Скульптура має й іншу назву — «Стрілець з луком, скошений стрілою»[2].

Знаходиться в Києві, у Ботанічному саду імені академіка Олександра Фоміна.

Скульптор Валентин Селібер. Створено 1985 року[3], відкрито 22 червня 2011 року[4].

Валентин Селібер про скульптуру

[ред. | ред. код]
Це людина, яка десь в середні віки своїм життя прикривала свою державу. Він вистрелив з лука по ворогу, то вийшло так, що в одну й ту ж хвилинку, секунду ворог по ньому вистрілив. Він, можливо, що й убив ворога. Але він сам впав. І це таке протиріччя – одне з другим. Бойовий подвиг і смерть. Те, що зроблено, я зробив так, щоб людина, яка дивиться, бачила сама без того, щоб я там розказував, що я хотів, чого не хотів, що оцю хвилинку, коли людина вбиває ворога, ця ж сама хвилинка – це його смерть одночасна, тому що ворог встиг його вбити.

Там символіка людини, яка прийшла, тому що хтось хоче у неї забрати Батьківщину, хтось хоче зґвалтувати матір, сестру. І це людина, яка мені зрозуміла абсолютно.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ДОПОВІДЬ голови Ради ветеранів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Цудзевича Бориса Олександровича про особливості роботи ветеранської організації Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо патріотичного виховання молоді в сучасних умовах.
  2. а б Ветеран війни Валентин Селібер: Це була світова війна!.
  3. Скульптура "Нашествие".
  4. Ми знову вклонилися пам'яті героїв.