Перейти до вмісту

Памірське шосе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Памірський тракт)
Памірське шосе
Загальні дані
Країна Афганістан,  Таджикистан,  Киргизстан і  Узбекистан Редагувати інформацію у Вікіданих
OpenStreetMapr180104  ·R
CMNS: Памірське шосе у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Памірське шосе, автострада М41 — автомобільна дорога, що проходить через гори Памір територією Афганістану, Узбекистану, Таджикистану і Киргизстану завдовжки понад 1200 км, досягаючи висоти 4655 м (перевал Акбайтал) і є одним із найвисокогірніших шосе світу.

Дорога побудована в 1931—1934 роках. Пізніше реконструювалась.

Це єдиний безперервний шлях через складний рельєф гір і основний шлях постачання Горно-Бадахшанської автономної області Таджикистану. Цей маршрут використовувався протягом тисячоліть, оскільки існує обмежена кількість життєздатних маршрутів через високогір'я Паміру. Дорога була однією з ланок стародавнього торгового Шовкового шляху. М41 — це радянський номер дороги, але він залишається офіційним позначенням лише в пострадянському Узбекистані, як підтверджено офіційним указом. [1] Киргизстан [2] і Таджикистан [3] ухвалили укази про скасування радянської нумерації автомобільних доріг і присвоєння власної національної нумерації.

Опис маршруту

[ред. | ред. код]

Джерела розходяться в думках звідки починається шосе, з Мазарі-Шарифу Афганістан; Душанбе, Таджикистан; і Хорог, Проте всі джерела погоджуються, що Памірське шосе закінчується у місті Ош Киргизстан. Сьогодні маршрут є частиною автомагістралі М41, яка починається в Термезі на 37°12′39″ пн. ш. 67°16′20″ сх. д. / 37.21083° пн. ш. 67.27222° сх. д. / 37.21083; 67.27222 і закінчується в Кара-Балті[en] на захід від Бішкека, Киргизстан на 42°49′40″ пн. ш. 73°52′53″ сх. д. / 42.82778° пн. ш. 73.88139° сх. д. / 42.82778; 73.88139.[4][5] Маршрут проходить на північ через Термез, а потім повертає на схід і перетинає Таджикистан — через Душанбе, столицю Таджикистану, до Хорога, перетинаючи річки Кафірніган, Вахш і Бартанг, далі на схід близько 310 км до Мургаба, де перетинає річку Мургаб. Потім шосе проходить через перевал Акбайтал заввишки 4655 м і повз озеро Каракуль, а потім перетинає Киргизстан і закінчується в Оші.

Дорога була побудована частково наприкінці XIX століття (під час Великої гри), [6] і переважно в 1930-х роках Радянським Союзом. [7]

У 2000-х роках Памірське шосе було з'єднано з Китаєм і Каракорумським шосе. [8]

Памірське шосе позначається як траса М-41 на більшій частині своєї довжини в Таджикистані та Киргизстані та відоме як друга за висотою міжнародна автомагістраль у світі (4655 м). Ділянка між Душанбе і Мургабом нумерована як європейський номер маршруту E008. Ділянка між Сари-Ташем і Ошем, Киргизстан, нумерована як європейський маршрут E007.

Рівень ремонту та обслуговування суттєво різниться вздовж шосе. У деяких місцях дорога ґрунтова, але більшу частину має тверде покриття. [9] За винятком ділянок у Киргизстані та поблизу Душанбе, дорога на більшій частині своєї довжини сильно пошкоджена ерозією , землетрусами , зсувами та лавинами .

Іноді його називають «Героїновим шосе», більша частина з дев’яноста тонн героїну, які щороку провозяться через Таджикистан, прямує цим маршрутом. [10][11]

Основні точки на Памірському шосе

[ред. | ред. код]

Якщо від Оша прямувати Памірським шосе, то маршрут траси можна записати так:

м. Ош – перевал Талдик (3615 м, перевал через Алайський хребет) – м. Гульча[en] – долина р. Гульча – перевал Киргизстан (3541 м) – с. Сари-Таш[en] (Алайська долина) – перевал Кизил-Арт (перевал через Заалайський хребет, в'їзд на територію Горно-Бадахшанської автономної області, кордон між Киргизстаном і Таджикистаном) – долина річки Маркансу – перевал Уйбулак (4200 м) – озеро Каракуль — перевал Акбайтал (4655 м) — Мургаб — перевал Найзаташ (4314 м) — долина Алічур — перевал Харгуш (4091 м) — перевал Тагаркати (4168 м) — долина річки Сулу-Тагаркати — перевал Кой-Тезек (4251 м) — долина річки Гунт — Хорог — долина річки Пяндж — село Калайхум[en] — перевал Хабуработ (3720 м) — долина річки Обігінгоу — долина річки Вахш — місто Душанбе.

  • Киргизстан[2]
    • дорога ЭМ-05: Ош — перевал Талдик — Сари-Таш
    • дорога ЭМ-06: Сари-Таш — Карамик[en] — кордон Таджикистану
  • Таджикистан[3]
    • дорога РБ07: Кордон Киргизстану — Вахдат — Обі-Гарм — Вахдат
    • дорога РБ04: Вахдат — Душанбе
    • дорога РБ02: Душанбе — Турсунзаде
  • Узбекистан[1]
  • дорога М41: Кордон Таджикистану — Денов — Термез

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Decree of the Republic of Uzbekistan Cabinet. Approval of the List of Public Roads of the Republic of Uzbekistan. 5 August 2010. https://lex.uz/docs/-1664887
  2. ↑ а б Procedure. Classification and numbering of public highways in the territory of the Kyrgyz Republic. 18 August 2017. http://cbd.minjust.gov.kg/act/view/ky-kg/100245?cl=ky-kg
  3. ↑ а б Assessment of Economic Impacts from Disasters Along Key Corridors. Final Report. The World Bank. May 2021. https://documents1.worldbank.org/curated/en/545481624287902413/pdf/Assessment-of-Economic-Impacts-from-Disasters-Along-Key-Corridors.pdf
  4. ↑ Google Maps (Карта).
  5. ↑ Bing Maps (Карта).
  6. ↑ Pamir Highway History. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 18 жовтня 2022.
  7. ↑ Salopek, Paul (8 жовтня 2022). Sliding off the Roof of the World. National Geographic. We walk along the Pamir highway—Soviet-built in the 1930s, crumbling back into the elements, and the second highest road in the world after the Karakoram.
  8. ↑ Жизнь у дороги (рос.). GEO. 4 травня 2011. Архів оригіналу за 28 травня 2011. Процитовано 18 жовтня 2022.
  9. ↑ Pamir Highway Travel Guide. Caravanistan. 3 червня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
  10. ↑ Bland, Stephen (4 вересня 2014). Road of Sorrow - Trafficking and Ethnicity on the Pamir Highway. Процитовано 18 жовтня 2022.
  11. ↑ Bland, Stephen (18 червня 2014). I Took a Trip Down Tajikistan's 'Heroin Highway'. Vice. Процитовано 18 жовтня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Памірське_шосе&oldid=44112075