Панамериканське шосе
| Панамериканське шосе | |
| Країна |
 США, .svg){kind=small} Канада,  Мексика,  Гватемала,  Сальвадор,  Гондурас,  Нікарагуа,  Коста-Рика,  Панама,  Венесуела,  Суринам,  Гаяна,  Колумбія,  Еквадор, .svg){kind=small} Перу, .svg){kind=small} Болівія,  Уругвай,  Бразилія,  Парагвай,  Аргентина і  Чилі |
|---|---|
| Місце розташування | Америка |
| Початкова чи кінцева точка | Прадхо-Бей, Пуерто-Монтт, Кельйон і Ушуая |
| Описано за адресою | un-ilibrary.org/content/books/9789210596800s003-c005(англ.)(фр.) |
 | |
| Не має | Дар'єнський пропуск |
| Офіційний сайт(англ.) | |
 Панамериканське шосе у Вікісховищі | |
Панамериканське шосе (англ. Pan-American Highway, фр. Autoroute Panaméricaine, ісп. Carretera Panamericana, Autopista Panamericana, Vía Panamericana, порт. Rodovia, Auto-estrada Pan-americana) — мережа автодоріг в Америці, сумарна протяжність яких становить 48 тис. км. Якщо не враховувати 87-кілометровий Дар'єнський пропуск, розташований в горах та джунглях на межі Панами і Колумбії, Панамериканське шосе об'єднує національні мережі доріг континентальних держав Америки в єдину систему.
Згідно з Книгою рекордів Гіннеса, Панамериканське шосе — найдовша автомобільна траса у світі[1], проте на стандартних транспортних засобах проїхати через Дар'єнський пропуск в Центральній та Південній Америці неможливо.
Концепція створення дороги від одного краю Америки до іншого була вперше запропонована на Першій Панамериканській конференції в 1889 році (тоді у варіанті залізниці), проте ніяких дій не послідувало. Ідея Панамериканського шосе знову виникла на П'ятій конференції Американських країн в 1923 році. Перша конференція Панамериканського шосе була проведена 5 жовтня 1925 року в Буенос-Айресі. Серед країн Латинської Америки першою свою частину дороги завершила Мексика в 1950 році.
Панамериканське шосе починається в селищі нафтовиків Прадхої-Бей (родовище Прудо-Бей, Аляска) і закінчується в південних районах Південної Америки. Шосе проходить через безліч різних кліматичних і екологічних районів — від густих тропічних лісів до холодних гірських перевалів. Деякі ділянки шосе прохідні тільки в сухий сезон.
На території США і Канади положення шосе офіційно не визначено, хоча декілька міжштатних автомагістралей називаються «Пан-Американськими». Серед відомих відрізків північної частини Панамериканського шосе — шосе «Аляска» і Інтерамериканське шосе (ділянка між США і Панамським каналом). Обидва ці відрізки були побудовані в роки Другої Світової війни для постачання важливих регіонів, не боячись атак з боку німецьких підводних човнів. Інтерамериканське шосе, що починається від міста Нуево-Ларедо на межі Мексики і США, є першою офіційною частиною дороги. Шосе тягнеться на південь, проходячи через ряд великих міст Мексики (Монтеррей, Мехіко, Оахака та інші), а також через столиці майже всіх держав Центральної Америки, за винятком Тегусігальпи (Гондурас) і Беліза (Беліз).
Дар'єнський пропуск є 87-кілометровою ділянкою вологого тропічного лісу та гір між Панамським каналом і північно-західною частиною Колумбії. Протести місцевого населення, що побоюється за самобутність своєї культури, екологів і занепокоєність урядів є причиною незавершеності шосе на даній ділянці. Екологи побоюються за збереження національних парків (наприклад, парк Дар'єн входить до Світової спадщини ЮНЕСКО), а офіційні особи не хочуть допустити збільшення наркотрафіку з Колумбії.
Одна із запропонованих альтернатив шосе на даній ділянці — коротка поромна лінія з міста Турбо в затоці Ураба до нового панамського порту.
У Південній Америці Панамериканське шосе проходить по території Колумбії через гірські долини Анд і долину річки Каука. З Боготи відходить відгалуження на Каракас. По гірському плато Еквадору шосе проходить через міста Кіто і Куенка, а потім по тихоокеанському узбережжю шосе доходить до міста Ліма (Перу). Далі шосе розгалужується: одна гілка йде через Арекіпу (Перу) і Ла-Пас (Болівія) до Буенос-Айреса (Аргентина), а друга — через місто Сантьяго (Чилі) і перевал Успаята до міст Мендоса, Мерседес і далі до Буенос-Айреса.
Іноді в систему включають декілька відгалужень, таких як до чилійського міста Пуерто-Монтт (до міста Кейон із поромною переправою) і до аргентинського міста Ушуая (також з поромною переправою).
Панамериканське шосе проходить по території 14 країн:
Канада (неофіційно)
США (неофіційно)
Мексика
Гватемала
Сальвадор
Гондурас
Нікарагуа
Коста-Рика
Панама
Колумбія
Еквадор
Перу
Чилі
Аргентина
.svg){kind=small}
Важливі відгалуження також розташовуються в Болівії, Бразилії, Парагваї, Уругваї і Венесуелі.
- ↑ Панамериканське шосе — Книга рекордів Гіннеса[недоступне посилання з липня 2019] — вказана довжина 24140 км
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |