Пандо (дерево)
| Пандо | |
| Таксон особини |
P. tremuloides  |
|---|---|
 | |
| Дата народження |
невідомо[1] |
| Маса |
6000 т |
| Країна |
 США |
| Адміністративна одиниця |
Севір |
| Розташований на природоохороній території |
Fishlake National Forestd |
| Розташовується на водоймі |
Fish Lake[d] |
| Першовідкривач або винахідник |
Burton Verne Barnesd і Jerry Kempermand |
| Дата відкриття (винаходу) |
1976 |
| Площа |
43 га |
 | |
 Пандо у Вікісховищі | |
38°31′33″ пн. ш. 111°45′04″ зх. д. / 38.525943° пн. ш. 111.751192° зх. д.
Пандо (англ. Pando), також відома, як тремтячий гігант — клональна колонія окремого дерева тополі тремтливої (Populus tremuloides)[2][3], визнана єдиним живим організмом з однаковими ДНК-маркерами та єдиною масивною кореневою системою[4]. Розташована у Національному заповіднику Фішлейк, округ Севір, штат Юта, США, та лежить за 0,69 км на захід від одноіменного озера Фішлейк — найбільшого гірського прісноводного природного озера штату[5]. Колонія проростає на висоті у ~2700—2773 м над рівнем моря[6].
Чоловічий клональний організм Пандо має близько 47 000 стебел (раметів), які виглядають як окремі дерева, але з'єднані спільною кореневою системою, що простягається на 42,8 га (106 акрів)[5]. Пандо займає площу 1,08 км × 0,72 км у найширшій ділянці та загальну вагу ~6000 тонн[7], що робить її найбільшим деревом за площею та вагою і найбільшим відомим клоном тополі у світі. Масивна взаємопов'язана коренева система координує виробництво енергії, захист і регенерацію всієї площі дерева[8].
На сьогодні мало інформації було належним чином підтверджено про походження Пандо і про те, як її генетична цілісність підтримувалася протягом тривалого часу, консервативно протягом 9000—16 000 років — за останніми оцінками (2024 рік)[9]. Дослідники стверджують, що майбутнє Пандо є невизначеним через поєднання таких факторів, як посуха, випас худоби та попередження лісових пожеж[10][11]. Водночас довговічність Пандо свідчить про те, що вона пережила численні посухи, які витісняли людські суспільства протягом століть. Більшість територій Пандо обгороджена в цілях захисту та догляду, як за унікальним деревом[12]. Випас великої рогатої худоби дозволений лише протягом 10 днів на рік у жовтні на невеликій частині території Пандо, за сприятливих погодних умов. Дослідження 2022 року показують[13], що Пандо пережила лісові пожежі, які, ймовірно, зрівняли б дерево з землею багато разів, завдяки регенерації через кореневу систему. Ті ж дослідження також вказують на те, що масштабні пожежі трапляються нечасто, що може бути пов'язано з тим, що тополя є водомістким деревом, а отже, природно вогнестійким.
Контроль за дикими тваринами та захист від оленів і лосів, які харчуються молодими паростками швидше, ніж ті можуть досягти зрілості, є критично важливими для збереження Пандо. Це, в поєднанні з постійним моніторингом і зусиллями з відновлення, виявилося найефективнішим, починаючи з перших проєктів із захисту та догляду за деревом наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років, і закінчуючи новими проєктами, що реалізуються зараз, такими організаціями як Friends of Pando[14], Western Aspen Alliance та Grand Canyon Trust[15][16][17].
- Найбільші організми
- Список найстаріших дерев
- Кінг-Клон — колонія креозотового куща в пустелі Мохаве, чий вік оцінюється в 11 700 років, що робить її одним із найдавніших живих організмів на Землі.
- Старий Тікко — смерека віком ~9566 років з провінції Даларна, Швеція. Є найстарішим живим Picea abies і четвертим за віком відомим деревом-клоном.
- Вегетативне розмноження
- Ауксини — клас регуляторів росту рослин
- Цитокінін — клас рослинних гормонів, які сприяють поділу клітин, або цитокінезу, в коренях та пагонах.
- Прометей — найдавніший відомий неклональний організм, дерево сосни довговічної (Pinus longaeva), Вілер-Пік, східна Невада, США (щонайменше 4862 років).
- ↑ https://www.fs.usda.gov/detail/fishlake/home/?cid=STELPRDB5393641
- ↑ Ghose, Tia (6 грудня 2017). The World’s Largest Organism is Dying. LiveScience.com. Процитовано 9 лютого 2019.
- ↑ Grant, Michael C. (October 1993). The Trembling Giant. Discover. Т. 14, № 10. Chicago. с. 82—89. Процитовано 8 травня 2008.
- ↑ DeWoody, Jennifer; Rowe, Carol A.; Hipkins, Valerie D.; Mock, Karen E. (2008-12). “Pando” Lives: Molecular Genetic Evidence of a Giant Aspen Clone in Central Utah. Western North American Naturalist (англ.). 68 (4): 493—497. doi:10.3398/1527-0904-68.4.493. ISSN 1527-0904.
- ↑ а б Pando. USDA Forest Service. Процитовано 24 серпня 2013.
- ↑ Google Earth
- ↑ OECD (1 січня 2000). Consensus Document on the Biology of Populus L. (Poplars). Environmental Health and Safety Publications Series on Harmonization of Regulatory Oversight in Biotechnology, Environment Directorate Organisation for Economic Co-operation and Development, Paris, 56 pp. OECD No. 16. Процитовано 6 січня 2025.
- ↑ Frequently asked questions about the World's Largest Tree. Friends of Pando (амер.). Процитовано 6 січня 2025.
- ↑ Pineau, Rozenn M.; Mock, Karen E.; Morris, Jesse; Kraklow, Vachel; Brunelle, Andrea; Pageot, Aurore; Ratcliff, William C.; Gompert, Zachariah (жовтень 2024). Mosaic of Somatic Mutations in the Ancient and Still-Living Aspen Clone, Pando (PDF) (англ.). bioRxiv 10.1101/2024.10.19.619233. doi:10.1101/2024.10.19.619233. PMID 39484516.
- ↑ Rogers, Paul C.; Gale, Jody A. (2017-01). Restoration of the iconic Pando aspen clone: emerging evidence of recovery. Ecosphere (англ.). 8 (1). doi:10.1002/ecs2.1661. ISSN 2150-8925.
- ↑ Rogers, Paul C.; McAvoy, Darren J. (17 жовтня 2018). Mule deer impede Pando’s recovery: Implications for aspen resilience from a single-genotype forest. PLOS ONE (англ.). 13 (10): e0203619. doi:10.1371/journal.pone.0203619. ISSN 1932-6203. PMC 6192553. PMID 30332420.
- ↑ Pando: Protecting Utah's Natural Wonder While Improving Highway Safety (PDF). utah.gov. 2024.
- ↑ Novák, Jan; Kusbach, Antonín; Šebesta, Jan; Rogers, Paul C. (2022-10). Soil macrocharcoals reveal millennial-scale stability at the Pando aspen clonal colony, Utah, USA. Forest Ecology and Management (англ.). 521: 120436. doi:10.1016/j.foreco.2022.120436.
- ↑ Friends of Pando. Friends of Pando (англ.). Процитовано 6 січня 2025.
- ↑ Walton, Richard Elton (27 вересня 2024). Earth's Largest Organism Is Slowly Being Eaten, Scientist Says. ScienceAlert (англ.). Процитовано 6 січня 2025.
- ↑ Harkins, Paighten. Once given a death sentence, Utah’s Pando aspen grove has ‘come a long way’. The Salt Lake Tribune (англ.). Процитовано 6 січня 2025.
- ↑ Pando Clone Recovery. Grand Canyon Trust (англ.). 5 березня 2020. Процитовано 6 січня 2025.
- Barnes, Burton V. (1966-05). The Clonal Growth Habit of American Aspens. Ecology (англ.). 47 (3): 439—447. doi:10.2307/1932983. ISSN 0012-9658.
- Barnes, Burton V. (1 вересня 1975). Phenotypic Variation of Trembling Aspen in Western North America. Forest Science. 21 (3): 319—328. doi:10.1093/forestscience/21.3.319. ISSN 0015-749X.
- Einspahr, Dean W.; Winton, Lawson L. (1977) [1976]. Genetics of quaking aspen. Research Paper. Т. WO-25. USDA Forest Service.
- Kemperman, Jerry A.; Barnes, Burton V. (15 листопада 1976). Clone size in American aspens. Canadian Journal of Botany (англ.). 54 (22): 2603—2607. doi:10.1139/b76-280. ISSN 0008-4026.
- McDonough, W.T. (1985). Sexual reproduction, seeds and seedlings. У DeByle, N.V.; Winokur., R.P. (ред.). Aspen: ecology and management in the western United States. Gen. Tech. Rep. Т. RM-119. Fort Collins, CO: USDA Forest Service. с. 25—28.
- The Pando Tree | A Guide to All Things Pando. Friends of Pando (амер.). Процитовано 6 січня 2025.
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |