Перейти до вмісту

Пандіково

Координати: 55°42′24″ пн. ш. 46°07′28″ сх. д. / 55.70666667° пн. ш. 46.12444444° сх. д. / 55.70666667; 46.12444444
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Пандіково
рос. Пандиково
чув. Пантьăк
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Чувашія
Муніципальний район Красночетайський район
Поселення Пандіковське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 97226835001
Код ЗКТМО: 97626435101
Основні дані
Статус села 1786
Населення 187 осіб (2010[1])
Поштовий індекс 429044
Географічні координати: 55°42′24″ пн. ш. 46°07′28″ сх. д. / 55.70666667° пн. ш. 46.12444444° сх. д. / 55.70666667; 46.12444444
Часовий пояс UTC+3 (UTC+4)
Мапа
Пандіково (Росія)
Пандіково
Пандіково

Пандіково (Чувашія)
Пандіково
Пандіково

Мапа

Пандіко́во (рос. Пандиково, чув. Пантьăк) — село у Чувашії Російської Федерації, центр Пандіковського сільського поселення Красночетайського району.

Населення — 187 осіб (2010; 237 в 2002, 328 в 1979, 443 в 1939, 424 в 1929, 273 в 1897, 183 в 1869, 195 в 1795).

Національний склад (2002):

Історія

[ред. | ред. код]

Історичні назви — Преображенське, Спаське. До 1724 року селяни мали статус ясачних, до 1835 — державних, до 1863 року — удільних, займались землеробством, тваринництвом, бондарством, лозоплетінням, ковальством, виробництвом коліс. Діяло 2 церкви: двохпрестольний храм Спаса Преображення Господнього з приділом Архангела Михаїла (17861938) та церква Божої Матері Казанської (17951941). У 18 столітті діяла винокурня, 1867 року відрито поштову станцію, 1858 року — церковнопарафіяльну школу, з 1870 року — початкове народне училище, з 1913 року — школа грамоти. 1929 року створено колгосп «Культура».

До 1920 року село входило до складу Аліковської сотні Юмачевської волості, Аліковської, Курмиської та Пандіковської волостей Курмиського повіту (у період 18351863 років — у складі Курмиського удільного приказу), до 1927 року — до складу Пандіковської та Красночетаївської волості Ядринського повіту (волосний центр у періоди 19181923 та 19251926 років). З переходом на райони 1927 року — спочатку у складі Красночетайського, у період 19621965 років — у складі Шумерлинського, після чого знову передане до складу Красночетайського району.

Господарство

[ред. | ред. код]

У селі діють школа-садочок, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, модельна бібліотека, стадіон, пошта та відділення банку, храм, музей, магазин.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, населённых пунктов Чувашской Республики (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]