Панов Аркадій Миколайович
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Аркадій Миколайович Панов | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 23 вересня 1940 | |||||||||||||||||||||||||
| Чугуїв, Харківська область, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 8 вересня 2015 (74 роки) | |||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР, Україна | |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник, півзахисник | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
| Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||||||
| 1985—1987 |  «Маяк» (Х)
|
|||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||
Аркадій Миколайович Панов (рос. Аркадий Николаевич Панов нар. 23 вересня 1940, Чугуїв, Харківська область, УРСР — пом. 8 вересня 2015) — радянський футболіст та тренер, захисник. Майстер спорту СРСР.
Народився 23 вересня 1940 року в місті Чугуїв, Харківської області в сім'ї військовослужбовця[1]. У 1952 році його сім'я переїхала до обласного центру — Харків[2]. Навчався в 72-ій середній школі[2]. Займався гімнастикою, боксом, хокеєм і футболом на стадіоні ХТЗ[2]. Його перший футбольний тренер — Олександр Москальов[2].
Після закінчення школи у 1958 році Дмитро Васильєв, який очолював харківське «Торпедо», запросив Панова в команду[1]. «Торпедо» тоді виступало в чемпіонаті серед колективів фізкультури. Через рік, Аркадій побував у зарубіжному турне в Марокко і на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Відні[1]. У 1960 році команда розпочала виступати в Першій лізі СРСР. Панов відразу завоював місце в основному складі клубу аутсайдера першої ліги. Граючи за «Торпедо» Панов називав своїми вчителями на футбольному полі Євгена Догадіна та Михайла Садика[3]. За «Торпедо» грав протягом двох з половиною років і провів понад вісімдесят матчів. У тому ж 1962 році взяв участь в першій зимовій Спартакіаді народів СРСР у складі збірної Української РСР з хокею з шайбою[4].
У червні 1962 року головний тренер харківського «Авангарду» Віктор Жилін, запросив Панов в команду Вищої ліги СРСР[2]. Сезон 1963 року завершився для «Авангарду» вильотом з вищого дивізіону. Всього за клуб грав протягом двох з половиною сезонів і провів за нього більше п'ятдесяти матчів.
У листопаді 1964 він був призваний на військову службу[1]. Спочатку проходив службу в армійській команді Києва[1]. Потім протягом двох сезонів виступав у чемпіонаті СРСР за одеський СКА, який два сезони поспіль займав останню сходинку в турнірі. За одеситів провів понад шістдесят ігор, а в 1965 році увійшов до списку 33 найкращих футболістів України[5]. У січні 1967 року продовжив службу граючи за московський ЦСКА. Разом з командою дійшов до фіналу Кубка СРСР, де армійці поступилися іншій столичній команді «Динамо» (0:3). За це досягнення він отримав звання Майстра спорту СРСР. У чемпіонаті Панов зіграв у всіх матчах турніру[2]. Взяв участь в турне ЦСКА по Японії[3]. Після завершення сезону, головний тренер ЦСКА Всеволод Бобров запропонував Аркадію Панову залишитися в команді з присвоєнням лейтенантського звання й обіцянкою виділення квартири в центрі столиці[1]. У підсумку він відмовився і повернувся до Харкова, де грав за «Металіст»[2]. Незважаючи на те, що у нього були пропозиції від московського «Торпедо» й одеського «Чорноморця»[1]. На зборах на початку 1968 року в Кудепсті він отримав травму — розрив зв'язок, через яку пропустив більшу частину сезону[3]. Всього в складі «Металіста» відіграв ще три сезони в Першої ліги, зігравши в більш ніж п'ятдесяти матчах. Завершив кар'єру гравця в 1970 році, проте виступав в чемпіонаті області за «Українку» й «Маяк»[3].
По завершенні кар'єри футболіста перейшов на тренерську роботу. У 1973 році йому запропонували тренерську посаду в харківському «Маяку», проте він став дитячим тренером у ДЮСШ-7[3]. У 1984 році був тренером в команді «Авангард» з міста Дергачі. З 1985 року по 1987 рік був наставником харківського «Маяка», який готував футболістів для «Металіста»[3]. Клуб був аутсайдером другої ліги СРСР. З «Маяка» в «Металіст» взяли Віктора Ващенка й Велі Касумова[3]. Потім, Панов повернувся в дитячий футбол, працюючи в ДЮСШ-7, а пізніше й у «Металісті», де пропрацював до 2008 року[2]. Серед його вихованців Володимир Безсонов, Віктор Сусло, Максим Калиниченко, Іван Гурко, Денис Сидоренко, Ігор Биканов, Сергій Барілко, Ігор Бахметьев[2][6][7][8][9].
Помер 8 вересня 2015 року[2]. Матч 7-го туру чемпіонату України 2015/16 між харківським «Металістом» і донецьким «Шахтарем» почався з хвилини мовчання в пам'ять про загиблого Панова[10]. У Харкові проводиться турнір пам'яті Аркадія Панова[11].
- ЦСКА (Москва)
Кубок СРСР
Фіналіст (1): 1967
| Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
| 1960 | «Торпедо» (Харків) | Перша ліга | 34 | 0 | ||
| 1961 | 36 | 0 | 2 | 0 | ||
| 1962 | 17 | 2 | 1 | 0 | ||
| 1962 | «Авангард» (Харків) | Вища ліга | 1 | 0 | ||
| 1963 | 28 | 0 | 1 | 0 | ||
| 1964 | Перша ліга | 30 | 1 | |||
| 1965 | СКА (Одеса) | Вища ліга | 28 | 1 | ||
| 1966 | 34 | 1 | 1 | 0 | ||
| 1967 | ЦСКА (Москва) | 36 | 2 | 6 | 0 | |
| 1968 | «Металіст» (Харків) | Перша ліга | 8 | 0 | ||
| 1969 | 30 | 5 | 1 | 0 | ||
| 1970 | 16 | 2 | 3 | 0 | ||
- ↑ а б в г д е ж Аркадію Панову — 70!. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
- ↑ а б в г д е ж и к л Помер відомий харківський футболіст Аркадій Панов. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
- ↑ а б в г д е ж Аркадій Панов: «Я завжди хотів грати в рідному місті»
- ↑ 1962. Перша зимова Спартакіада народів СРСР
- ↑ Сезон 1966
- ↑ Іван ГУРКО: «У нас, воротарів, теж є свої секрети»
- ↑ Денис Сидоренко
- ↑ Ігор Биканов: «Після пропозиції з Франції не було стимулу залишатися в "Металісті"»
- ↑ СЕРГІЙ БАРІЛКО: «ГОЛОВНЕ У ФУТБОЛ — ДИСЦИПЛИНА»
- ↑ 7-й тур УПЛ. Перемога «Ворскли», видалення у Львові[недоступне посилання]
- ↑ Спортивные известия (01.06.2017). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль гравця на сайті «Одеський спорт»
- Профіль гравця на сайті footbook.ru