Панорама Герца




Панорама Герца — тип артилерійської панорами, візирний і кутомірний оптичний прилад наземної артилерії і реактивних установок залпового вогню. Забезпечує наведення гармати у вертикальній і горизонтальній площинах.
Механізм наведення складається з:
- Кутомірного механізму для наведення в горизонтальній площині
- Механізму кутів підвищення для наведення у вертикальній площині
В «Описі панорамного пристосування зр. 1906 для 3-дм. польової скорострільної гармати зр. 1902»(Вид. 1909 Санкт-Петербург) говориться:
"… переваги панорами перед кутоміром полягають в тому, що в якій би точці горизонту не перебувала точка наводки:
- Навідник не змінює свого місця біля гармати.
- Навідник бачить точку наводки збільшеною у 4 рази.
- Зображення точки наведення і перехрестя знаходяться на одній відстані від ока, чим збільшується точність наведення.
- При наведенні потрібно поєднати тільки дві точки — центр перехрестя і точку наведення, цим наведення значно скорочується.
- Коливання очей не відбиваються на точності наведення.
- Горизонтальні кути повороту панорами можна вимірювати з точністю до 1/6000 частини кола (0,001 дистанції) "…
У середині 20-ого століття конструкція була вдосконалена додаванням в неї штучної точки наведення — коліматора, що дозволило використовувати панораму в темний час доби і в поганих метеоумовах.[1]
Застосовується при стрільбі як по видимих цілях, так і по невидимих (цілях, закритих рельєфом або опуклістю земної поверхні).
Названа на честь німецької фірми «Герц», яка розробила панораму за схемою, запропонованою швейцарцем Корроді[2].
У Росії панорама була випробувана в 1904 році і прийнята на озброєння в 1906 році[2].
Виробництво оптичних панорам в Росії було розгорнуто на основі оптичної майстерні Обухівського сталеливарного заводу. За свідченням академіка А. М. Крилова панорами Обухівського заводу ні в чому не поступалися панорамам фірми «Герц»[2].
З 1914 панорами Герца так само вироблялися в реквізованих майстернях Цейса-Герца, в яких вони збиралися з імпортних деталей і по чужих кресленням.[1]
У Англії пристрій отримав назву «Dial Sight», в США використовується назва «Panoramic Telescope».
-
Панорамний приціл 122-мм гаубиці зр. 1910/30 в фінському артилерійському музеї з написами на фінській мові
-
Приціл 76-мм гірської гармати зр. 1909, ймовірно, фінського виробництва, в тому ж музеї
-
Панорамний приціл 122-мм гаубиці М-30
- ↑ а б ПРО РАДЯНСЬКИХ ЛЮДЕЙ І ВІЙСЬКОВУ ОПТИКУ
- ↑ а б в «100-років панорамі Герца»[недоступне посилання з квітня 2019]