Панталиха
| село Панталиха | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Золотниківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040190140017058 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1989 |
| Населення | 65 |
| Площа | 0,183 км² |
| Густота населення | 355.19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48114 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°18′58″ пн. ш. 25°27′28″ сх. д. / 49.31611° пн. ш. 25.45778° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25 |
| Карта | |
  Панталиха | |
 Панталиха | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пантали́ха — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До вересня 2015 року адміністративно підпорядковане Соколівській сільській раді. Від вересня 2015 року увійшло до складу Золотниківської сільської громади.
Поштове відділення — Соколівське. Населення становить 68 осіб (2007).
Село відоме від 1683 року. Назву Панталиха поселення отримало від місця розташування — в Панталиському степу, що розкинувсь в межиріччі Стрипи та Серету поміж автошляхами Тернопіль–Козова та Чортків–Бучач. До XVII століття степ був незаселений і тут переховувалися розбійники — «панталахи», тататари й інші. За дещо модифікованою версією, назва походить безпосередньо від слова “панталаха”, що означає розбійник, гунцвот, обірванець. Назви піль: Могилки, Сокільники[1].
7 вересня 1915 року в селі загинули десятник Леґіону УСС Федь Демків, стрільці Іван Іллюк і Василь Славійчук; цього ж дня поранені: Михайло Зубюк, Фома Ґондуряк, Микола Корольчук, Андрій Леськів, Федь Сумарук і Микола Тимчишин[2].
1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включено до новоствореної у Теребовлянському повіті об'єднаної сільської гміни Дарахів[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 65 | 100% |
Винницький, Жабський, Корчинський, Мочульський, Островський, Скибинський, Уруський[1].
Встановлено пам'ятний знак воякам УПА (2001).
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Святої Великомучениці Параскеви -
Пам’ятний знак воякам УПА біля села -
Сільська вулиця -
Автобусна зупинка
- ↑ а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174.
- ↑ ПАНТАЛИХА | Золотниківська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 19 березня 2020. Процитовано 30 березня 2024.
- ↑ Internetowy System Aktów Prawnych. web.archive.org. 9 березня 2014. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 7 квітня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
- Рогальський В. Панталиха // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 23. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Горун М., Івахів Г., Уніят В. Панталиха // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 308. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Pantalicha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 845. (пол.)