Котузів
| село Котузів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Золотниківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040190110081656 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1581 |
| Населення | 455 |
| Площа | 2,917 км² |
| Густота населення | 155.98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48141 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°14′11″ пн. ш. 25°18′50″ сх. д. / 49.23639° пн. ш. 25.31389° сх. д. |
| Водойми | річка Самець |
| Відстань до районного центру |
43 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25 |
| Карта | |
  Котузів | |
 Котузів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Коту́зів — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До вересня 2015 року адміністративний центр колишньої Коту́зівської сільської ра́ди. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади.
Поштове відділення — Котузівське.
Селом тече річка Самець.
За радянських часів у селі діяв колгосп імені Кутузова, що мав у користуванні 2.2 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь, з них 2.1 тис. га орної землі. Провідними галузями були: рільництво і тваринництво м'ясо-молочного напрямку. У селі також були восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділ зв'язку і кравецька майстерня.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотниківської сільської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[2].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610843, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 263 виборці, явка 69,58%, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 21,31%, за «Слугу народу» — 15,30%, за Об'єднання «Самопоміч» — 13,66%.[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 46,63%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») і Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — по 14,04%[4].
- церква святого Миколая (1992, УГКЦ).
- Навроцька Ісидора — українська письменниця.
- Навроцький Володимир (1847–1882) — український публіцист, економіст, статистик
- о. Іван Пісецький — священник УГКЦ, голова Городенківської повітової Української Національної Ради ЗУНР[5]
- Олександр Пісецький — український громадський діяч, політик. Державний секретар пошт і телеграфів уряду ЗУНР.
- Олекса Яворський (1896—1987)[6] — поручник УГА, діяч УВО, адвокат, в'язень концтабору Береза Картузька[7]
-
Церква Святого Миколая -
Будівля колишньої школи, зараз тут поштове відділення. -
Крамниця -
Пам'ятний хрест -
Автобусна зупинка
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ 8. Повіт Городенка / Додатки // ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ влади ЗУНР у повітах ГАЛИЧИНИ (листопад — грудень 1918 року). Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 вересня 2015.
- ↑ Колодницький С., Мельничук Б., Щербак Л. Яворський Олекса Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 697. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Мазурак Я. Бережанщина літературна. Біографічний довідник. — Бережани—Тернопіль: Вектор, 2014. — 278 с. — С. 174—175. — (Бережанська енциклопедія в іменах. Кн. 1).
- Івахів Г., Михайловська Г., Уніят В. Котузів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 283—284. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Динька О., Уніят В. Котузів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 203. — ISBN 966-528-199-2.
- Котузів [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]