Перейти до вмісту

Пантеон ацтекських богів

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пантеон ацтеків складався з безлічі божеств, яких дослідники умовно об'єднали в кілька груп. До першої, найбільш давньої за своїм походженням, відносяться боги стихій і родючості (Тлалок, Тласольтеотль, Чикомекоатль, Коатлікуе та ін.).

У другу входять троє великих богів, які відігравали головну роль у пантеоні: Уїцилопочтлі, Тецкатліпока і Кетцалькоатль. Третя об'єднує богів зірок і планет: Тонатіу, бога місяця — Мецтлі, Мішкоатля, бога планети Венера — Тлауіскальпантекутлі, зоряних богів півночі — Кенцон-Мімішкоа та ін. До четвертого належать боги смерті і пекла Міктлантекутлі, його дружина Міктекакіуатль, Тлальтекутлі та ін. Досить численні божества п'янкого напою октлі, виготовленого з агави: Майяуель, Патекатль та ін.

До останньої групи належать боги-творці: Тлоке-Науаке, Ометекутлі, Тонакатекутлі і його дружина Тонакакіуатль, які формально очолювали пантеон ацтеків. Більшість божеств мала антропоморфний вигляд; лише у деяких були офіоморфние (змієподібні) і теріоморфні риси.

Список богів

[ред. | ред. код]
  • Аколмістлі (науатль Acolmiztli) - ацтекський бог підземного світу. Інше ім'я Аколнауакатль.
  • Амімітль (науатль Amimitl) - бог озер та рибалок.
  • Атлакойя (науатль Atlacoya) - богиня посухи.
  • Атлауа (науатль Atlaua) - "Володарь вод", могутній бог води. Асоціюється зі стрілою (атлатль). Також є богом-покровителем рибалок.
  • Айаутеотль (науатль Ayauhtéotl) - богиня інею та туману, що спостерігаються тільки вночі або рано вранці. Асоціюється з марнославством та знаменитістю.
  • Ехекатль (науатль Ehecatl) - бог вітру.
  • Іштлільтон (науатль Ixtlilton) - «Чорне личко», богиня медицини, здоров'я та зцілення, а також свят та ігор. Їй відбувалися жертвопринесення, коли дитина починала говорити; хворих дітей лікували водою з глеків, що стояли перед статуєю Іштлільтон.
  • Іцлі (науатль Itzli) - бог кам'яного ножа та жертвоприношень.
  • Іцпапалотль (науатль Itzpapalotl) - обсидіановий метелик, богиня долі та повелителька духів ціцимітль[en].
  • Камаштлі (науатль Camaxtli) - бог війни, полювання та долі. Творець вогню.
  • Кецалькоатль (науатль Quetzalcoatl) - "Пернатий змій". Бог життя, світла і мудрості, король вітрів, правитель Заходу.
  • Коатлікуе (науатль Coatlicue) - «Вона в сукні із змій». Богиня землі, вогню, життя, смерті та відродження. Мати богів та зірок південного неба.
  • Койольшаукі (науатль Coyolxauhqui) - "Золоті дзвіночки". Богиня землі та Місяця. Контролює 400 божеств зірок Уіцнауна. Володіє магічною силою, здатною завдати колосальної шкоди.
  • Кочіметль (науатль Cochimetl) - бог комерції, покровитель торговців, купців.
  • Макуїльшочітль (науатль Macuilxochitl) - "5 квітка". Бог музики та танців. Бог весни, любові та веселощів, покровитель мистецтв. Інше ім'я – Шочіпіллі.
  • Малінальшочі (науатль Malinalxochi) - сестра Уіцілопочтлі. Має владу над скорпіонами, зміями та іншими істотами пустель, що жалять та кусають.
  • Майауаль (науатль Mayáhuel (Mayahual, Mayóuel)) - спочатку одна з богинь родючості, що дарувала людям алкогольний напій октлі.
  • Мецтлі (науатль Metztli (Metztli, Tecuciztécatl, Tecciztecatl)) - «Місяць», ацтекське божество місяця, ночі і землеробів, покровитель врожаю, іноді ототожнюється з Тескатліпокою, а також з богом Тексистекатлем і з богинями місяця Койоль.
  • Міктлантекутлі (науатль Mictlantecuhtli) - «Пан Міктлана». Бог мертвих, правитель підземного царства Міктлан. Вважається володарем Півночі
  • Міктлансіуатль (науатль Mictlancihuatl) - богиня мертвих, правителька підземного царства, дружина Міктлантекутлі.
  • Мішкоатль (науатль Mixcóatl) - «Хмарний Змій», або Отже Мішкоатль «Білий хмарний змій», божество Чумацького Шляху, зірок, особливо Полярної зірки, персоніфікацією якої він був, та хмар.
  • Нанауацін (науатль Nanauatzin) - ацтекський бог, який на початку П'ятої епохи світу кинувся у вогонь, ставши Сонцем.
  • Ометеотль (науатль Ometeotl) – божество протилежностей. Поєднував у собі і жіночий і чоловічий початок.
  • Омакатль (науатль Omacatl) - "2 тростини". Бог свят та задоволень. Є одним із аспектів Тескатліпоки. На одному з свят робили з маїсу фігурку бога, а потім з'їдали її.
  • Опочтлі - бог риболовлі та лов птахів,
  • Патекатль (науатль Patecatl) - покровитель медицини.
  • Пільцинтекутлі - бог видінь, пов'язаних з Меркурієм (планетою, яка видна безпосередньо перед сходом або заходом сонця) і зцілення.
  • Сентеотль (науатль Centeotl) - бог кукурудзи.
  • Сенцон Мімішко - 400 північних зірок.
  • Сенцон Тоточтін (науатль Centzon Totochtin) - "400 кролів". Група розпусних і пиячних божеств.
  • Сенцон Уіцнауа (науатль Centzonuitznaua) - 400 південних зірок. Є братами бога-сонця Уіцілопочтлі, які виступили проти нього.
  • Сітлалатонак (науатль Citlalatonac) – бог-творець. Зі своєю дружиною Сітлалікуе створив зірки. Є однією з іпостасей Тонакатекутлі.
  • Сітлалікуе (науатль Citlalicue) - "Одяг із зірок". Богиня-творець. Дружина Сітлалатонака.
  • Сіукоатль (науатль Ciucoatl) - "Жінка-змія". богиня землі, дітонародження та війни. Володарка демонів сіутеотео та мати Мішкоатля.
  • Тлалок (науатль Tlaloc) - бог дощу, блискавки,грому та врожаю. Коли гнівався він насилав негоду, яка нищила врожай.
  • Тлальтекутлі (науатль Tlaltecuhtli) - "Владика землі", чудовисько, що втілює землю.
  • Тласольтеотль (науатль Tlazoltéotl) — «Пожирателька бруду (екскрементів)». Богиня землі, родючості, сексу, сексуальних гріхів і покаяння (звідси її ім'я: пожираючи бруд, вона очищає людство від гріхів); володарка ночі. Отримала вона своє ім'я згідно з легендою так - одного разу вона прийшла до вмираючої людини, яка зізналася у своїх гріхах, і вона очистила його душу, з'ївши весь «бруд». Вважалася покровителькою грішників.
  • Тлауїцкальпантекутлі (науатль Tlahuizcalpantecuhtli) - "Володар ранкової зорі (світанку)". Бог ранкової зірки – планети Венери. Вважається, що він виступав ще одним утіленням Кецалькоатля.
  • Тонатіу (науатль Tonatiuh) - бог пятого сонця.
  • Тонакатекутлі (науатль Tonacatecuhtli) - «Пан нашого існування». Бог, який дає людям їжу. Привніс у світ порядок (коли його було створено), розділивши море і землю. Разом зі своєю дружиною Тонакасіуатль вважалися творцями світу, першою божественною та людською парою, батьками Кетцалькоатля, володарями Омейокана – найвищого (13-го) неба.
  • Тонакасіуатль (науатль Tonacacihuatl) - «Володарка нашого буття». Богиня родючості, дружина бога-творця Тонакатекутлі. асоціюється з Омесіуатль.
  • Тосі (науатль Toci) - богиня здоров'я.
  • Теояомкуї (науатль Teoyaomqui) - покровитель мертвих воїнів, вважався, також, солярним божеством.
  • Тепейоллотль (науатль Tepeyollotl) - «Серце гір». Бог гір, печер та землетрусів, вважався богом восьмої години дня
  • Тескатліпока (науатль Tezcatlipoca) - «Димляче дзеркало». Бог провидіння, темряви та невидимого, владика ночі, правитель Півночі.
  • Уіцілопочтлі (науатль Huitzilopōchtli) - «Колібрі лівого боку». Бог війни, сонця та вогню, правитель Півдня.
  • Уїштосіуатль - богиня солі.
  • Чальчіутлікуе (науатль Chalchiuhtlicue) - «Та, у якої спідниця з нефриту». Богиня води, озер, річок, морів, струмків, горизонтальних вод та штормів.
  • Чантіко - богиня печі та вулканів.
  • Чикомешочтлі (науатль Chicomexochtli) - покровитель художників.
  • Чиконауї (науатль Chiconahui) - богиня домівки, хранителька сімей.
  • Шилонен (науатль Xilonen) - "Мати молодого маїсу", богиня молодої кукурудзи, покровителька бідняків. Її ще називають "покрита волоссям", натякаючи на ворсистий качан кукурудзи. У середині літа на її честь приносили в жертву людей, щоб умилостивити її та зібрати добрий урожай маїсу. Вона - дружина Тескатліпокі. Зображувалася у вигляді дівчини, одягненої у жовто-червону сукню.
  • Шиукоатль (науатль Xiuhcoatl) - "Вогнянна змія". Уособлення посухи та випаленої землі.
  • Шочикецаль (науатль Xochiquetzal) - "Квіткове перо". У міфології ацтеків – богиня кохання, квітів, родючості, вагітності, домашніх справ. Богиня землі, квітів, рослин, ігор та танців, але здебільшого – богиня кохання. Заступає ремісникам, повіям, вагітним жінкам та дітородінню. Спочатку її асоціювали з місяцем. Вона найчарівніша в ацтекському пантеоні, та її оточення складається з метеликів і птахів.
  • Шіпе-Тотек (науатль Xipe Totec) - «Той, з обдертою шкірою». Бог сили, володарь сезонів, правитель сходу.
  • Шіутекутлі - бог вогню, дня, тепла та вулканів.
  • Шолотль (науатль Xolotl) - бог грози та смерті, також вечірньої зірки. Покровитель близнюків та гри в мяч. Брат-близнюк Кецалькоатля. Супруводжував та охороняв сонце на початку дня.
  • Якатекутлі (науатль Yacatecuhtli) - бог-покровитель мандрівників.

Класифікація за сферою впливу

[ред. | ред. код]

Земля

[ред. | ред. код]

Небо

[ред. | ред. код]

День

[ред. | ред. код]

Ніч

[ред. | ред. код]

Вогонь

[ред. | ред. код]

Вода

[ред. | ред. код]

Покровителі

[ред. | ред. код]

Смерть

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Пантеон ацтекских богов [1]
  1. ↑ Пантеон ацтекских богов (рос.).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пантеон_ацтекських_богів