Львівська дитина (бронеавтомобіль)
Бронеавтомобіль "Львівська дитина" | |
---|---|
Люди біля панцирника | |
Походження | Польща |
Історія використання | |
На озброєнні | 1920—1921/22 |
Війни | Польсько-радянська війна 1920 |
Історія виробництва | |
Розробник | Львів |
Виробник | ремонтні майстерні |
Виготовлення | 14 липня 1920 |
Виготовлена кількість | 1 |
Характеристики | |
Вага | бл. 7000 кг |
Довжина | 6,2 м |
Ширина | 3,0 м |
Висота | 2,0 м |
Обслуга | 6 |
Броня | 9 мм залізна плита, піхотні щити Лоб: 9 мм Борт: 9-3 мм Корма: 3 мм Дах: 3 мм Днище: 3 мм |
Головне озброєння | 1×37 мм гармата [Puteaux SA 18] |
Другорядне озброєння | 2-4×7,62 мм кулемети MG-08 Максим |
Двигун | карбюраторний, рядний, 4 циліндровий мотор Packard, 5,7 л 32 к.с. |
Трансмісія | 5-ступенева КП (без заднього ходу), ланцюговий привід задніх коліс |
Підвіска | 4×2 |
Паливо | бензин |
Швидкість | шосе: 30 км/год. |
Панцирник «Львівська дитина» (пол. Lwowskie dziecko) належав до саморобних панцирників епохи польсько-російської війни.
Через загрозу Львову з боку кінармії Будьонного в місті імпронізовано почали виготовляти панцирники на шасі 3-тонної вантажівки Packard серії Е чи D. Після панцирника Буковського у серпні 1920 у майстерні військових кошар на вулиці Янівській заклали панцирник «Львівська дитина».
Частину корпусу покрили панцирними німецькими піхотними щитами зразка 1916 року. Від панцирника Буковського він відрізнявся формою з сильно заломленими поверхнями верхньої частини. Озброєння складалося з двох кулеметів у лобовому й кормовому листах, гарматою у поворотній башті. Будівництво завершили до 19 вересня 1920 року, коли безпосередня загроза місту минула. Панцирник залишився в місті та участі у військових діях не брав. У березні 1921 панцирники «Львівська дитина» і Буковського ввійшли до складу 6-го бронедивізіону, де їх використовували для навчальних цілей. Після розформування дивізіону панцирник після 1922 розібрали.
- http://www.aviarmor.net/tww2/armored_cars/poland/ld.htm [Архівовано 26 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Janusz Magnuski, «Samochody pancerne Wojska Polskiego 1918—1939», WiS; Warszawa 1993