Daimler M1915

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Панцирник Daimler M1915)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панцирник Daimler M1915
Daimler M1915
Daimler M1915
Історія використання
ВійниПерша світова війна
Історія виробництва
ВиробникНімецька імперія Німецька імперія, Daimler
Виготовлення1916
Виготовлена
кількість
1
Характеристики
Вага9 000 кг
Довжина5,61 м
Ширина2,05 м
Висота3,5 м
Обслуга8-9

Бронякатані плити
Лоб: 7 мм
Борт: 5 мм
Корма: 5 мм
Головне
озброєння
3 кулемети MG 08/15 7,92 мм
Двигункарбюраторний, рядний, 4 циліндровий мотор Daimler М 1464 водяного охолодження, 9,85 л
80 к.с.
Трансмісіямеханічна, 4-ступінчаста КП
Підвісказалежна, поздовжні ресори
4×4
Дорожній просвітбаза: 3,84 м
колія: 1,536/1,678 м
Паливобензин
Швидкістьшосе: 40 км/год

Панцирник Daimler M1915 — середній бронеавтомобіль збройних сил Німецької імперії періоду Першої світової війни.

Напередодні початку війни німецькі збройні сили не мали на озброєнні панцирних автомобілів на відміну від краї Антанти. Тому у жовтні 1914 було укладено угоди з фірмами Büssing, Daimler, Ehrhardt на створення проекту бронеавтомобіля. Внаслідок цього було виготовлено незначні партії панцирників A5P фірми Büssing, Модель 1915 фірмою Daimler та E-V/4 фірмою Heinrich Ehrhardt Automobilewerke AG.

Єдиний дослідний панцирник Daimler M1915 збудували на шасі вантажівки Daimler із задньопривідними колесами. 4-циліндровий двигун з потужністю 80 к.с. дозволяв важкому панцирнику розвивати швидкість 38 км/год на шосе та 33 км/год при задньому ході. У екіпажі було 6 кулеметників, які обслуговували три 7,92 мм кулемети Maxim MG08. Решта екіпажу складалась з командира, водія та радиста, який міг користуватись радіостанцією при зупинці панцирника. Панцирник використовували впродовж 1916–1919 років у складі Відділу 1 кулеметних панцирних бойових маших (Panzerkampfwagen-MG-Abteilug 1) на Східному фронті, де його сліди губляться. У післявоєнний час на його базі збудували 31 панцирник StrPzWg Daimler DZVR 21 для потреб поліції.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «Fighting Vehicles of the World» by Philip Trewhitt and Chris McNab, 2004 (англ.)