Daimler M1915

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панцирник Daimler M1915
Daimler M1915
Daimler M1915
Історія використання
ВійниПерша світова війна
Історія виробництва
ВиробникНімецька імперія Німецька імперія, Daimler
Виготовлення1916
Виготовлена
кількість
1
Характеристики
Вага9 000 кг
Довжина5,61 м
Ширина2,05 м
Висота3,5 м
Обслуга8-9

Бронякатані плити
Лоб: 7 мм
Борт: 5 мм
Корма: 5 мм
Головне
озброєння
3 кулемети MG 08/15 7,92 мм
Двигункарбюраторний, рядний, 4 циліндровий мотор Daimler М 1464 водяного охолодження, 9,85 л
80 к.с.
Трансмісіямеханічна, 4-ступінчаста КП
Підвісказалежна, поздовжні ресори
4×4
Дорожній просвітбаза: 3,84 м
колія: 1,536/1,678 м
Паливобензин
Швидкістьшосе: 40 км/год

Панцирник Daimler M1915 — середній бронеавтомобіль збройних сил Німецької імперії періоду Першої світової війни.

Напередодні початку війни німецькі збройні сили не мали на озброєнні панцирних автомобілів на відміну від краї Антанти. Тому у жовтні 1914 було укладено угоди з фірмами Büssing, Daimler, Ehrhardt на створення проекту бронеавтомобіля. Внаслідок цього було виготовлено незначні партії панцирників A5P фірми Büssing, Модель 1915 фірмою Daimler та E-V/4 фірмою Heinrich Ehrhardt Automobilewerke AG.

Єдиний дослідний панцирник Daimler M1915 збудували на шасі вантажівки Daimler із задньопривідними колесами. 4-циліндровий двигун з потужністю 80 к.с. дозволяв важкому панцирнику розвивати швидкість 38 км/год на шосе та 33 км/год при задньому ході. У екіпажі було 6 кулеметників, які обслуговували три 7,92 мм кулемети Maxim MG08. Решта екіпажу складалась з командира, водія та радиста, який міг користуватись радіостанцією при зупинці панцирника. Панцирник використовували впродовж 1916–1919 років у складі Відділу 1 кулеметних панцирних бойових маших (Panzerkampfwagen-MG-Abteilug 1) на Східному фронті, де його сліди губляться. У післявоєнний час на його базі збудували 31 панцирник StrPzWg Daimler DZVR 21 для потреб поліції.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «Fighting Vehicles of the World» by Philip Trewhitt and Chris McNab, 2004 (англ.)