Панчик Костянтин Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Костянтин Панчик
Особисті дані
Повне ім'я Костянтин Станіславович Панчик
Народження 25 березня 1952(1952-03-25) (72 роки)
  Київ
Зріст 186 см
Вага 74 кг
Позиція нападник, півзахисник, захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1973 СРСР «Таврія» (Сімферополь) 9 (1)
1974 СРСР «Авангард» (Севастополь) ? (3)
1976 СРСР «Кривбас» КР 21 (11)
1977-1978 СРСР «Таврія» (Сімферополь) 51 (8)
1979 СРСР «Колос» (Нікополь) 11 (2)
1979-1980 СРСР «Таврія» (Сімферополь) 57 (1)
1981-1982 СРСР «Дніпро» (Могильов) 26+ (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1990 СРСР «Кристал» (Херсон) (нач. команди)
Суддівська діяльність
Громадянство СРСРУкраїна
Місто Сімферополь
Категорія всесоюзна (1991), Арбітр ФІФА
Роки Змагання Ігор
1989-1991 Перша ліга СРСР 5
1987–1991 Друга ліга СРСР 16
1992–1998 Кубок України 15
1992-1998 Вища ліга України 70
1992-1998 Перша ліга України 24
1992–1998 Друга ліга України 1

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Костянтин Станіславович Панчик (25 березня 1952(19520325), Київ) — радянський футболіст, який виступав на позиції як захисника, так і півзахисника та нападника. Відомий за виступами у низці радянських футбольних клубів, найбільш відомий за виступами в складі сімферопольської «Таврії», у складі якої він ставав володарем бронзових та золотих медалей першої ліги чемпіонату СРСР. Після закінчення кар'єри гравця — футбольний арбітр, судив матчі всесоюзних змагань, після проголошення незалежності України — матчі чемпіонату та Кубка України, провів 70 матчів у вищій українській лізі. Після анексії Криму прийняв російське громадянство.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Костянтин Панчик народився у Києві, проте невдовзі його батьки, які працювали на залізниці, перебралися до Коростеня, де Костянтин Панчик розпочав займатися футболом. Спочатку він грав у місцевій аматорській команді «Локомотив», деякий час грав у вінницькому «Локомотиві», пізніше знову повернувся до коростенської команди. З 1970 до 1973 року Панчик проходив військову службу на Чорноморському флоті, де грав у флотській футбольній команді. Після закінчення служби він отримав пропозицію перейти до складу клубу другої ліги «Таврія» з Сімферополя.[1] Хоча в перший рік виступів молодий футболіст зіграв лише 9 матчів, він разом із командою став переможцем зонального турніру та чемпіонату УРСР, після чого команда здобула путівку до першої ліги, хоча й медалі не отримав. Наступного року новий головний тренер сімферопольського клубу Сергій Шапошников не бачив Панчика в основі команди в першій лізі[2], тому він вирішив перейти до складу команди другої ліги «Авангард» із Севастополя. Після року виступів Костянтин Панчик перейшов до складу аматорської команди «Титан» з Армянська, де грав протягом двох років. У 1976 році перейшов до команди «Кривбас» з Кривого Рогу, з яким цьому році став чемпіоном УРСР та здобув путівку до першої ліги. «Таврія» відразу захотіла повернути футболіста до себе, що призвело до її конфлікту з «Кривбасом», унаслідок чого Панчик півроку взагалі не виступав, і лише потім зумів перейти до сімферопольського клубу.[1] У складі «Таврії» вже в цьому році футболіст зумів завоювати бронзові медалі турніру першої ліги.[2] Наступний сезон футболіст розпочав у клубі другої ліги «Колос» із Нікополя, проте вже до кінця сезону повернувся до «Таврії», яка в цьому році ледь не вибула до другої ліги. Щоправда, наступного року справи команди значно покращились, і «Таврія» стала переможцем турніру першої ліги, та здобула путівку до вищої радянській ліги.[1][2] Проте на передсезонних зборах Костянтин Панчик отримав важку травму легень, що завадило йому дебютувати у вищій лізі у складі сімферопольського клубу. Футболіст вирішив перейти до складу команди другої ліги «Дніпро» з Могильова, з яким наступного року виграє зональний турнір другої ліги та путівку до першої ліги. Після завершення сезону 1982 року Костянтин Панчик завершив виступи на футбольних полях.[1]

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

У 1990 році Костянтин Панчик працював начальником команди другої ліги «Кристал» з Херсона.

Суддівська кар'єра

[ред. | ред. код]

У середині 80-х років ХХ століття Костянтин Панчик отримав пропозицію стати футбольним арбітром.[1] Після проходження відповідного навчання він розпочав судити матчі спочатку другої ліги, пізніше першої ліги, працював також лінійним суддею на матчах вищої ліги. Після розпаду СРСР судив матчі українських змагань — Кубка України, вищої та першої українських ліг, 1 матч провів і в другій українській лізі. Став одним із перших українських арбітрів ФІФА.[3] Судив також матчі національних збірних, зокрема в 1994 році судив матч матч між національними збірними України та Білорусі.[4] Останнім матчем у кар'єрі футбольного судді став матч чемпіонату України сезону 1997—1998 років між київським «Динамо» та донецьким «Шахтарем».[5] Після закінчення суддівської кар'єри працював на матчах чемпіонату України делегатом ФФУ.[6]

Після закінчення суддівської кар'єри

[ред. | ред. код]

Після анексії Криму прийняв російське громадянство, проживає в Криму[7], працює інспектором на матчах фейкової кримської першості.[8]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Брат Костянтина Панчика, Валерій Панчик, є радянським та російським футболістом.[9]

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]