Папа Гує

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Папа Гуйє
Папа Гуйє
Папа Гуйє
Особисті дані
Повне ім'я фр. Papa Gueye
Народження 7 червня 1984(1984-06-07) (40 років)
  Дакар, Сенегал
Зріст 192 см
Вага 82 кг
Прізвисько Па́па, Батько
Громадянство Сенегал Сенегал
Позиція центральний захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002—2005 Сенегал «Дуан» (Дакар) 16 (0)
2005—2006 Україна «Волинь» 27 (0)
2006—2015 Україна «Металіст» 213 (5)
2015—2016 Україна «Дніпро» 32 (0)
2016 Росія «Ростов» 4 (0)
2017 Казахстан «Актобе» 9 (0)
2018—2019 Україна «Карпати» 14 (0)
2019—2020 Україна «Дніпро-1» 13 (0)
2020—2021 Україна «Метал» 8 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2012 Сенегал Сенегал U-23 4 (0)
2012 Сенегал Сенегал 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 липня 2021

.

Папа́ Гуйє́ (фр. Papa Gueye; нар. 7 червня 1984, Дакар, Сенегал) — сенегальський футболіст, центральний захисник.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Виріс у родині директора школи та викладачки. Розпочав грати у футбол у 6 років, відвідуючи футбольний гурток при школі. У 1999 році вступив до футбольної школи[1].

«Дуан»

[ред. | ред. код]

Починав кар'єру у клубі «Дуан» із Дакару. На початку професійної кар'єри тренери використовували його на різних позиціях, зокрема нападника й півзахисника[2]. Цей клуб був доволі успішним у Сенегалі, але у визначних матчах Гуйє участі не брав.

«Волинь»

[ред. | ред. код]

У другій частині сезону 2004/05 став гравцем українського клубу «Волинь». До кінця сезону він зіграв 12 матчів, а наступного сезону — 15 матчів. Усього в чемпіонаті України зіграв 27 матчів, але не зміг відзначитися голами. За весь час не отримав жовтих та червоних карток. У 2006 році покинув луцький клуб.

«Металіст»

[ред. | ред. код]

У «Металісті» починав як опорний півзахисник, але з часом закріпився на позиції центрального захисника. За перший сезон зіграв 24 матчі й забив 1 гол, отримав першу за свою кар'єру в Україні жовту картку. Став одним із найкращих захисників України 2007 року за версією вболівальників[3][4]. За підсумками 2008 року був визнаний уболівальниками України найкращим легіонером чемпіонату[5]. Дістався разом із клубом 1/4 фіналу Ліги Європи, а згодом узяв і срібло УПЛ. 2015 року сенегалець покинув «Металіст», але посів 9-е місце серед гравців із найбільшою кількістю ігор в історії клубу.

«Дніпро»

[ред. | ред. код]

Навесні 2015 року перейшов до «Дніпра». Дебютував у 17 турі чемпіонату, а згодом став залучатися до ігор у Лізі Європи. Улітку 2016 року покинув команду. Після виступів у «Дніпрі» в Гуйє залишилися ненайкращі спогади:

Я втомився від напруги. Нам майже рік не платили зарплату і постійно щось обіцяли. Мене сильно пригнічувала ця ситуація, тому було неможливо нормально працювати[6].

Подальша кар'єра

[ред. | ред. код]

У серпні 2016 року підписав контракт із російським клубом «Ростов». У складі ростовської команди не зміг стати гравцем основного складу і вже взимку її залишив.

У лютому 2017 року на правах вільного агента приєднався до казахстанського «Актобе», залишив команду у червні того ж року після завершення контракту, який вирішено не продовжувати. Провів 11 ігор, один раз був визнаний найкращим гравцем матчу (проти «Тараза»[7]) і отримав одну червону картку[8]. На початку 2018 року, аби підтримати форму, тренувався з київським «Динамо»[9].

У жовтні 2018 року повернувся до чемпіонату України, уклавши контракт із львівськими «Карпатами»[10][11]. Дебютував 10 листопада у виїзному матчі 15 туру чемпіонату України проти луганської «Зорі» (1:2), замінивши на 89-й хвилині матчу Франсіско Ді Франко. 1 грудня в матчі проти київського «Арсеналу» (1:1) забив гол у свої ворота.

29 липня офіційно став гравцем «Дніпра-1»[12]. За сезон 2019/20 Папа записав до свого активу 13 матчів у Прем'єр-лізі та 1 — у Кубку України, після чого покинув клуб у статусі вільного агента[13].

12 жовтня 2020 року Гує підписав угоду з друголіговим клубом «Метал» (Харків)[14]. У липні 2021 року завершив ігрову кар'єру[15].

Кар'єра у збірній

[ред. | ред. код]

У жовтні 2009 року був викликаний до збірної Сенегалу на товариський матч зі збірною Кореї.

У серпні 2010 року головний тренер збірної України Мирон Маркевич заявив, що хотів би ввести Папу до складу своєї команди, а сам Папа відмовився виступати за Сенегал, і залишалося тільки оформити йому українське громадянство, що, на думку Маркевича, було «справою часу»[16]. Але Гуйє так і не отримав український паспорт.

На початку 2012 року Папа Гуйє був викликаний у національну збірну Сенегалу[17]. Загалом за «левів терангі» Гує того року зіграв у 5 матчах, а також був учасником Олімпійських ігор 2012 року, зігравши чотири гри за олімпійську збірну.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Сенегал «Дуан»:

  • Бронзовий призер чемпіонату Сенегалу: 2003
  • Володар Кубка Сенегалу (2): 2003, 2004
  • Срібний призер чемпіонату Сенегалу: 2004

Україна «Металіст»:

Україна «Дніпро»:

  • Бронзовий призер чемпіонату України: 2015/16

Статистика виступів в Україні

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок
Ігри Голи Ігри Голи
2004—2005 Україна «Волинь» (Луцьк) Вища ліга 12 0 0 0
2005—2006 Україна «Волинь» (Луцьк) Вища ліга 15 0 1 0
2006—2007 Україна «Металіст» (Харків) Вища ліга 24 1 6 0
2007—2008 Україна «Металіст» (Харків) Вища ліга 29 0 1 0
2008—2009 Україна «Металіст» (Харків) Вища ліга 25 0 3 0
2009—2010 Україна «Металіст» (Харків) Вища ліга 30 2 1 0
2010—2011 Україна «Металіст» (Харків) Вища ліга 20 1 0 0
2011—2012 Україна «Металіст» (Харків) Вища ліга 24 0 0 0
2012—2013 Україна «Металіст» (Харків) Вища ліга 25 0 0 0
2013—2014 Україна «Металіст» (Харків) Вища ліга 29 1 3 0
2014—2015 Україна «Металіст» (Харків) Вища ліга 16 0 4 0
2015—2016 Україна «Дніпро» (Дніпро) Вища ліга 22 0 5 0
2018—2019 Україна «Карпати» (Львів) Вища ліга 7 0 1 0
2019—2020 Україна «Дніпро-1» (Дніпро) Вища ліга 13 0 1 0

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Графіті в Харкові
    Графіті в Харкові

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Офіційний журнал ФК Металіст (6 (12) 2007)
  2. ↑ Маркевич: «Папа Гуйе — интеллектуал». football.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 17/06/2012. (рос.)
  3. ↑ Андрей Русол и Папа Гуйе — тандем лучших центральных защитников 2007-го года по версии читателей UA-Футбол. UA-Футбол. Процитовано 17/06/2012. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка) (рос.)
  4. ↑ Тарас Михалик и Папа Гуйе — лучшие центральные защитники 2008-го года по версии читателей UA-Футбол. UA-Футбол. Процитовано 17/06/2012. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка) (рос.)
  5. ↑ Футбольная Украина-2008. Итоги от читателей Football.ua (часть первая). football.ua. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 17/06/2012. (рос.)
  6. ↑ Гуйе: «В «Днепре» почти год не платили зарплату» (рос.)
  7. ↑ [Микс-зона] Лучший игрок - Папа Гуйе после матча ФК "Актобе" 1-1 ФК "Тараз". YouTube. FC AKTOBE-TV FC AKTOBE. 2 травня 2017. Процитовано 16 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ В связи с окончанием срока контракта Папа Гуйе покидает ФК «Актобе» [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.] (fc-aktobe.kz) (рос.)
  9. ↑ Суркис — о Папе Гуйе: «Агенты попросили, чтобы он потренировался» (sportarena.com, 19.03.2018) (рос.)
  10. ↑ Официально: Папа Гуйе — игрок Карпат // ua-football.com
  11. ↑ Папа Гуйє – гравець «Карпат». ФК Карпати Львів (ua-UA) . Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
  12. ↑ офіційно: Папа Гуйє гравець Дніпра-1. www.fcdnipro.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  13. ↑ Дякуємо, Папа та Олексій! (Ukrainian) . 27 липня 2020.
  14. ↑ Олейник, Александр (12 жовтня 2020). Метал оголосив про підписання Папи Гуйє. SPORTARENA.com (укр.). Процитовано 12 жовтня 2020.
  15. ↑ Папа Гуйє завершив кар'єру. fc-metalist.com. Неофіційний сайт ФК «Металіст 1925».
  16. ↑ Папа Гуйе отказался стать «львом теранги» и ждёт украинского гражданства. Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 17/06/2012. (рос.)
  17. ↑ Про ещё одну победу «Металлиста». Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Папа_Гує&oldid=40685346