Папський герб Бенедикта XVI
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2020) |
 | У цій статті відсутній вступний розділ, що має містити визначення предмета і стислий огляд найважливіших аспектів статті. (січень 2020) |
| Герб Бенедикта XVI | |
|---|---|
 | |
| Деталі | |
| Носій | Папа Римський Бенедикт XVI |
| Використання | 2005-2013 |
Опис згідно з класичними правилами блазонування:
У золотому полі червоне увігнуте вістря, обтяжене золотою мушлею, що супроводжується праворуч чорною, коронованою червоною короною, головою мавра з червоною сережкою і коміром, а зліва – чорним ведмедем, який крокує з червоними кігтями і язиком, що несе на спині червону сумку, перев’язану хрестоподібно навскоси сріблом.
Кардинальський герб
Герб Понтифіка відноситься до тих, які можуть розказати про основні віхи життя та ознакувати теологічні напрямки особи.
Перша фігура, золота мушля, несе в собі багатозначне тлумачення, як християнського символу. Перш за все, це богословський символ, що пов’язаний з обмеженістю Богопізнання. Раковина також багато століть вважається символом паломників. Тому, поряд із посохом та паломницьким капелюхом, вона є одним з атрибутів апостола Якова;— патрона паломників. Цей символ Бенедикт XVI хотів зберегти, йдучи по стопах великого папи-мандрівника Івана Павла II.
Раковина також нагадує історію святого Августина, який одного дня зустрів на березі моря хлопчика, що переливав мушлею воду з моря в ямку на березі. На питання, навіщо він це робить, дитя відповіло, що намагається перелити море. Августин побачив в цьому натяк на своє безуспішне прагнення осягнути обмеженим людським розумом нескінченність Бога. Легенда має духовний сенс, запрошує осягти Бога, хай і скромними людськими силами, удаючись до невичерпних багатств богослов’я. Мушля також знаходиться і в гербі монастиря Schottenkloster в Регенсбурзі, де розташовується дієцезіальна семінарія, в якій Бенедикт XVI викладав як професор теології.
Голова мавра, що зазвичай увінчана короною, з’являється в гербах фрайзінгської знаті вже на початку XIV ст., з періоду правління єпископа Фрайзінга герцога Конрада III, і зберігається практично без змін аж до ХІХ ст. З 1239 року єпископи Фрайзінга мали світську владу.
Генеза гербів єпископів Фрайзінга
Перше кольорове зображення герба зі головою мавра за часів єпископа Конрада ІІІ
Остання фігура в гербі папи римського це ведмідь. Ця звірина тісно пов’язана із життям святого Корбініана, що має велику популярність в Німеччині. Корбініан один з перших місіонерів Баварії. Жив спочатку відлюдником, а близько 718 року, висвячений папою Григорієм II в єпископи, відправився у Фрайзінг де проповідував і будував церкви. Вважається духовним батьком і заступником Фрайзінгської архидієцезії.
Середньовічна легенда розповідає, що коли святий подорожував до Риму, на нього напав ведмідь і убив його коня. За це Корбініан змусив ведмедя супроводжувати його весь залишок дороги замість своєї в’ючної тварини. Прийшовши до Риму, Корбініан звільнив ведмедя від цього завдання, і той повернувся назад до Баварії. Ця історія має схований сенс, який говорить про «християнство, яке приборкало дикість язичництва і тим заклало основу цивілізації в герцогстві Баварія». В той же час, Ведмідь Корбініана, як тяглова тварина Бога, символізує тягар служіння. Цей символ герба папи-емерита також зустрічається в гербі міста Фрайзінг.
В Україні герб Його Святості Бенедикта XVI можна побачити у Львові: в Резиденції римо-католицьких архиєпископів-митрополитів Львівських, яка була відреставрована і відкрита 2014 року, а також у Латинському катедральному соборі.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |