Папуга-червонодзьоб буруйський
Папуга-червонодзьоб буруйський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tanygnathus gramineus (Gmelin, JF, 1788)[2][3] | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Psittacus gramineus J.F. Gmelin, 1788 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Папу́га-червонодзьо́б буруйський[4] (Tanygnathus gramineus) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[5]. Ендемік Індонезії.
Довжина птаха становить 40-42 см. Забарвлення переважно зелене, лоб і верхня частина голови блакитнувато-сірі. Від дзьоба до очей ідуть чорні смуги. Першорядні махові і покривні пера блакитнувато-зелені. Хвіст зелений з чорним кінчиком, нижня сторона хвоста жовтувата. Дзьоб у самців червоний, у самиць світло-сірий. Очі жовті, лапи сірі.
Буруйські папуги-червонодзьоби є ендеміками острова Буру в архіпелазі Молуккських островів. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, на висоті від 600 до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1000 м над рівнем моря. Живляться плодами, насінням і горіхами. Імовірно, ведуть частково нічний спосіб життя[6][7]. Гніздяться в дуплах дерев, в кладці 2-3 яйця.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція буруйських папуг-червонодзьобів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Tanygnathus gramineus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 01 серпня 2022
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). Le grand perroquet vert à tête bleue. Histoire Naturelle des Oiseaux (French) . Т. 6. Paris: De l'Imprimerie Royale. с. 122—274.
- ↑ Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 338.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 серпня 2022.
- ↑ Siebers, H.C. (1930). Dammerman, K.W. (ред.). Fauna Buruana: Aves (German) . Т. 7 (Suppl.). Instituts Scientifiques de Buitenzorg. с. 165–303 [262].
- ↑ Robson, Craig (2013). A daytime sighting of the Black-lored Parrot Tanygnathus gramineus. BirdingAsia: 52—53.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |