Перейти до вмісту

Папужка червоноволий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Папужка червоноволий
Самець
Самець
Самиця
Самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Рід: Лучний папужка (Neophema)
Вид: Папужка червоноволий
Neophema splendida
(Gould, 1841)
Посилання
Вікісховище: Neophema splendida
Віківиди: Neophema splendida
ITIS: 177593
МСОП: 22685214
NCBI: 492514

Папу́жка червоноволий[2] (Neophema splendida) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Ендемік Австралії.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид мешкає в лісах маллі[en] та мульга[en] в напівпосушливих внутрішніх регіонах на півдні Австралії. Більшість спостережень виду зроблено у Великій пустелі Вікторія з невеликим населенням, очевидно постійним, на станції Глюпот у східній частині Південної Австралії. Здається, історично він зменшився на золотих родовищах Західної Австралії, і з 1854 року на узбережжі Західної Австралії був лише один запис. Подібним чином існує більше записів із Нового Південного Уельсу в 19 столітті, ніж у 20 столітті. Існує лише один запис із Квінсленда з 1929 року та кілька нещодавніх записів із широко розчищеного середовища проживання у Вікторії та півострові Ейр.

Папужка завдовжки до 19 см, вагою 36-44 г. Цей птах середнього розміру відрізняється особливою барвистістю. Обличчя та лоб злегка яскраві бірюзово-блакитні, темніші на горлі та підборідді. Верхні частини трав'янисто-зелені. Вигин крила темно-синій, а криючі такого ж відтінку синього, як обличчя. Первинні покриви мають інтенсивний синьо-фіолетовий колір. Нижня сторона крил темно-синя. Груди яскраво-червоні, дуже важлива характеристика для розпізнавання виду. Боки грудей і боки тіла зелені. Решта нижньої частини тіла яскраво-жовта. Нижня сторона хвоста зелена, але кінчики зовнішніх пір'їн мають жовті плями. Дзьоб чорний, райдужка темно-коричнева. Ноги сіро-коричневі. Самиця має набагато тьмяніше забарвлення, ніж її партнер, із зеленим на животі та грудях. Обличчя має меншу кількість синього кольору.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Насіння трав складають основу раціон. Вони також споживають соковиті рослини, такі як Calandrinia, щоб задовольнити більшу частину потреби в рідині. Сезон розмноження триває з серпня по жовтень або після опадів, з виведенням одного або іноді двох виводків залежно від опадів. Дупло невеликого дерева, часто мульги або евкаліпта, використовується для гніздування, і туди відкладають кладку з чотирьох-шести круглих білих яєць розміром 23×19 мм.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2024). Neophema splendida: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 27 грудня 2024
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Beruldsen, Gordon (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 252. ISBN 0-646-42798-9.