Папужник червоноголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папужник червоноголовий
Червоноголовий папужник (зверху) і королівський папужник (знизу)
Червоноголовий папужник (зверху) і королівський папужник (знизу)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Астрильдові (Estrildidae)
Рід: Папужник (Erythrura)
Вид: Папужник червоноголовий
Erythrura cyaneovirens
(Peale, 1848)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Geospiza cyaneovirens
Amblynura cyanovirens
Посилання
Вікісховище: Erythrura cyaneovirens
Віківиди: Erythrura cyaneovirens
ITIS: 559970
МСОП: 106022210

Папу́жник червоноголовий[2] (Erythrura cyaneovirens) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Ендемік Самоа.

Довжина птаха становить 11 см. Голова червона, спина синьо-зелена, горло і груди сині, решта нижньої частини тіла синьо-зелена. Надхвістя і гузка червоні. Хвіст короткий, центральні стернові пера темно-червоні, решта чорнувато-коричневі. Очі карі, дзьоб чорний. Самиці мають дещо світліше, менш яскраве забарвлення, нижня частина тіла у них більш зелена.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

  • E. c. gaughrani duPont, 1972 — острів Саваї;
  • E. c. cyaneovirens (Peale, 1849) — острів Уполу.

Фіджійські і королівські папужники раніше вважалися підвидами червоноголового папужника, однак були визнані окремими видами.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Червоноголові папужники живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, на луках і плантаціях, в садах. Уникають густих тропічних лісів. Живляться переважно насінням трав'янистих рослин, а також комахами та їх личинками. Гніздо кулеподібне, в кладці 3-4 яйця. Інкубаційний період триває 2 тижні, птешенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення і стають самостійними у віці 1,5 місяців.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує королівських і червоноголових папужників як один вид Erythrura cyaneovirens і класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція королівських папужників становить менше 1000 дорослих птахів, а популяція червоноголових папужників є більшою. Загальна популяція королівських і червоноголових папужників становить від 10 до 20 тисяч дорослих птахів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Erythrura cyaneovirens: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 31 серпня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 серпня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
  • Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.