Паралелізм (музика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Паралелі́зм (від грец. parallelos — той, що йде поруч) — рух голосів із збереженням постійного інтервалу між ними (паралелізм терцій, квінт, секст і т. д.). Рух самостійних голосів паралельними квінтами і октавами (а також терціями, що утворюють тритон), у курсах класичної гармонії та поліфонії вважався забороненим, натомість паралелізм набув поширення у народному багатоголоссі, а також у музиці XX століття.

Джерело

[ред. | ред. код]